Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить.
Бокша, -ші, ж. Корова такого же цвѣта, какъ и бокшій.
Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю.
Обрядно нар. Подрядъ.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!»
Повинюхувати, -хую, -єш, гл. Вынюхать. Все те (козаки) повикурували й повинюхували.
Поздурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).
Притика, -ки, ж.
1) Колышекъ, палка, прикрѣпляющая ярмо къ дышлу. Як вихватить дід із воза велику притику.
2) притики дава́ти. Задѣвать кого. Ум. прити́чка.
Рознімати, -ма́ю, -єш, сов. в. розняти, -німу, -меш, гл.
1) Разнимать, разнять, раскрывать, раскрыть. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти. Зуби ножем рознімали, щоб води влити, так сціпила (зомлівши).
2) Разнимать, разнять, развести. Як же вчепились вони — така буча збилася, що ледві розняли їх.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині.
