Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Запозива́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Начать судиться, завести тяжбу. Не запозиваться ж йому з магнатом.
Злодіяка, -ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Поночі блукає злодіяка. Ум. злодіячка. Воришка. Якийсь лихий злодіячка.
Їстовний, -а́, -е́ 1) Съѣдобный. Жінки всього їстовного назносили.
2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовни́й.
Корок, -рка, м. Каблукъ. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Ум. корочок. Черевички на корочках височеньких.
Набавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наба́витися, -влюся, -вишся, гл. Вдоволь веселиться, — повеселиться. Нім вони ся набавили, штирі свічки спалало.
Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Ми йому ґанки нарядили. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі.
Нечепура, -ри, об. Неряха. Та то, каже, така нетіпаха, нечепура — куди їй.
Похвостатися, -таюся, -єшся, гл. Поволочиться, потащиться сзади хвостомъ.
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах.
