Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідочка

Бідочка, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЧКА"
Виваксувати, -сую, -єш, гл. Вычистить ваксой. Він виваксував чоботи. Св. Л. 169.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле. АД. І. 85.
Кім'Ях, -ха, м. Комокъ слипшихся ягодъ, гроздь. Вишні так і висять кім'яхами. Харьк. у.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Перебути, -ся. Cм. перебувати, -ся.
Полудень, -дня, м. 1) Полдень. А вже сонце по полудні, дівчинине серце нудне. Чуб. о-полудні. Въ полдень. Удень як серед ночі ходять, і полапки шукають о-полудні. К. Іов. 12. 2) Полдникъ. Ум. полуденько. О. 1862. IV. 13.
Стольниця, -ці, ж. = стільниця. Сікла мясо на стольниці. Левиц. Пов. 128.
Схлюпнути, -пну, -неш, гл. Пошатнувъ сосудъ, расплескать немного.
Форналь, -ля, м. Конюхь. Kolb. І. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.