Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідочка

Бідочка, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЧКА"
Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ). Их. Лем. 397.
Волоснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = волоситися. Діти волоснуються. Вх. Зн. 8.
Нарегота́тися, -гочуся, -чешся, гл. Нахохотаться.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1. К. ЦН. 189.
Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Притупити, -плю́, -пиш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.
Солуква, -ви, ж. пт. Вальдшнепъ. Шух. І. 23.
Сп'ячка, -ки, ж. = сп'юха. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.