Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідня

Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. Федьк. І. 21. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Шух. І. 202. Іде біднє в полонинку. Шух. І. 201. біднята. Бѣдные люди. Вх. Уг. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯ"
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. Мкр. Г. 31. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. КС. 1883. IV. 376. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ. Браун. 24.
Галайда, -ди, м. Скиталецъ, бездомный. Н. Вол. у.
Ґаздівни́й, -а́, -е́. Хозяйственный. Желех.
Зозуленько, -ка, м. Ум. кукушка-самецъ. Мій братіку, мій зозуленьку! Мил. 220.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні. Федьк.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Нахрапом нар. Дерзко, нахально, безцеремонно, насильно.
Обсипати, -па́ю, -єш, сов. в. обсипати, -плю, -плеш, гл. Осыпать, осыпать.
Повідлучати, -ча́ю, -єш, гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.