Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багатший
багатшити
багатющий
багацтво
багацький
багацько
багач
багачів
багачка
багачня
багаччати
багаччий
багва
багдаль
баглаї
багнистий
багнисто
багнисько
багнити
багнитися
багниця
багнище
багніт
багніти
багнітка
багнітувати
багно
багновиця
багнути
багнюк
багнюка
багня
багнявий
багняний
баговиння
баговіння
багонка
багонник
багор
багрець
багривий
багрий
багрина
багриніти
багрити
багрій
багріти
багро
багровий
багруля
багря
багряний
багряниця
багти
багул
багун
багчи
баґа
баґари
бадвак
баденя
бадилина
бадилля
бадиляка
бадіка
баділля
бадоня
бадуня
бадьо
бадьор
бадьористий
бадьористо
бадьоритися
бадьорний
бадьорно
бадя
баєвий
баєчка
бажаний
бажання
бажати
бажатися
бажити
бажитися
базала
базалучча
базар
базаринка
базарисько
базарище
базарковий
базарний
базарувати
базарь
базарювати
базі
базіка
базікало
базікання
базікати
базічка
базник
базувати
базувір
базь-базь!
базька
базьочки
базя
бай
байбак
байбара
байбарак
байбарзо
байбарис
байбарисовий
байда
байдак
байдара 2
байдати
байдачище
Дратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. ІІ. 168. 2) Раздражаться.
Заслу́женька, -ки, ж. Ум. отъ заслуга.
Кобза, -зи, ж. 1) Струнный музыкальный инструментъ. Сидить на могилі козак старесенький, у кобзу грає-виграває, голосно співає. Мет. 443. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. На речах — як на кобзі. Ном. № 2989. 2) Рыболовный снарядъ изъ тонкихъ прутьевъ. Сим. 148. Ум. кобзонька, кобзочка. В кобзоньку грає, гарно співає. Грин. III. 21.
Невпам'ятку, нар. Не помнится. Мені се невпам'ятку.
Невтерпучий, -а, -е. Нестерпимый. В невтерпучих муках стогнали. Стор. МПр. 129.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Поохабляти, -ля́ю, -єш, гл. Оставить (многихъ). Вх. Уг. 261.
Почухмарити, -рю, -риш, гл. То-же, что и почухати, но сильно.
Поштарь, -ря́, м. 1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400. 2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло. Новомоск. у.
Нас спонсорують: