Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багатший
багатшити
багатющий
багацтво
багацький
багацько
багач
багачів
багачка
багачня
багаччати
багаччий
багва
багдаль
баглаї
багнистий
багнисто
багнисько
багнити
багнитися
багниця
багнище
багніт
багніти
багнітка
багнітувати
багно
багновиця
багнути
багнюк
багнюка
багня
багнявий
багняний
баговиння
баговіння
багонка
багонник
багор
багрець
багривий
багрий
багрина
багриніти
багрити
багрій
багріти
багро
багровий
багруля
багря
багряний
багряниця
багти
багул
багун
багчи
баґа
баґари
бадвак
баденя
бадилина
бадилля
бадиляка
бадіка
баділля
бадоня
бадуня
бадьо
бадьор
бадьористий
бадьористо
бадьоритися
бадьорний
бадьорно
бадя
баєвий
баєчка
бажаний
бажання
бажати
бажатися
бажити
бажитися
базала
базалучча
базар
базаринка
базарисько
базарище
базарковий
базарний
базарувати
базарь
базарювати
базі
базіка
базікало
базікання
базікати
базічка
базник
базувати
базувір
базь-базь!
базька
базьочки
базя
бай
байбак
байбара
байбарак
байбарзо
байбарис
байбарисовий
байда
байдак
байдара 2
байдати
байдачище
Галасування, -ня, с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало. Левиц. І. 126.
Де́йко меж. Ну-ка, дай-ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 94). Знай неборак ганя то в той, то в сей куток, то зазирне в курник, то дейко до свинок! Гул. Арт. (О 1861. III. 94). Ну, дейко до його швиденько! Гул.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 111).
Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
Додо́му нар. Домой. Іде додому мій миленький. Мет. Прихожу я додому, — нема мого пана. Чуб. V. 1. Уже сонце на лану, я додому полену. Чуб. ІІІ. 248. Ум. Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Бал. 30. Кличе мати сина з коршми додомочку. Чуб. V. 33. Вони напасуться, водиці нап'ються і додомку притрясуться. Мил. 41.
Зручність, -ности, ж. Ловкость. Левиц. Пов. 237.
Клаптош, -ша, м. Складной ножъ. Порізав клаптошом. Вх. Лем. 425.
Клейно, -на, с. Клеймо, тавро на животныхъ. Черк. у. Мнж. 182.
Мідя́р, -ра, м. Мѣдникъ. Желех.
Пересушувати, -шую, -єш, сов. в. пересуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Просушивать, просушить. Ми вам тут не надокучимо, онучечки пересушимо. Грин. III. 430. 2) Пересушивать, пересушить чрезъ мѣру.
Пихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пихкати. Дай люльку, я разів зо три пихну. Лебед. у. Захотілось... птичі люлечки пихнути. Ном. № 9302.
Нас спонсорують: