Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

багатший
багатшити
багатющий
багацтво
багацький
багацько
багач
багачів
багачка
багачня
багаччати
багаччий
багва
багдаль
баглаї
багнистий
багнисто
багнисько
багнити
багнитися
багниця
багнище
багніт
багніти
багнітка
багнітувати
багно
багновиця
багнути
багнюк
багнюка
багня
багнявий
багняний
баговиння
баговіння
багонка
багонник
багор
багрець
багривий
багрий
багрина
багриніти
багрити
багрій
багріти
багро
багровий
багруля
багря
багряний
багряниця
багти
багул
багун
багчи
баґа
баґари
бадвак
баденя
бадилина
бадилля
бадиляка
бадіка
баділля
бадоня
бадуня
бадьо
бадьор
бадьористий
бадьористо
бадьоритися
бадьорний
бадьорно
бадя
баєвий
баєчка
бажаний
бажання
бажати
бажатися
бажити
бажитися
базала
базалучча
базар
базаринка
базарисько
базарище
базарковий
базарний
базарувати
базарь
базарювати
базі
базіка
базікало
базікання
базікати
базічка
базник
базувати
базувір
базь-базь!
базька
базьочки
базя
бай
байбак
байбара
байбарак
байбарзо
байбарис
байбарисовий
байда
байдак
байдара 2
байдати
байдачище
Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Гуси́мець, -мця, м. Раст. Arabis Thaliana. Вх. Пч. II. 29.
Курохват, -та, м. = курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват. Котл. Ен.
Мняч Cм. м'яч.
Недокурок, -рка, м. Окурокъ. Харьк. у.
Обрада, -ди, ж. Обсужденіе, совѣщаніе; совѣтъ. ЗЮЗО. І. Верес. 29. Ум. обрадонька. Нема мені обрадоньки од мого нелюба. Мет. 255.
Підкошувати, -шую, -єш, сов. в. підкоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Подкашивать, подкосить. Підкосило, як косою. Ном. № 1837. Треба когось попросити василечка підкосити. Грин. III. 231. Семен каже — підкосив деркача — зарѣзалъ косою при косьбѣ. Греб. 402.
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
Промугикати, -каю, -єш, гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать.
Садитися, -джу́ся, -дишся, гл. Сажаться, быть сажаему. Картопля садиться, а мак сіється.
Нас спонсорують: