Вилущувати, -щую, -єш, сов. в. вилущити, -щу, -щиш, гл.
1) Вышелушивать, вишелушить.
2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо.
Гра́йка, -ки, ж. 1) Игра, партія игры. Ходіт до мене на грайку. 2) Родъ сильно жужжащей при полетѣ мухи.
Жо́рно, -на, с. Ручная мельница. В їх було жорно. О, які ж зуби! Усе молола ними як жорном добрим. Болѣе употр. во мн.: жорна. Добрі жорна все перемелють. Мав жорна, що руками хліб мелють. Части жорен: ла́би — ножки (4) поддерживающія колоду — толстую доску, на которой въ углубленіи лежить спідник — неподвижный жерновъ, а на немъ, въ обича́йці, — поверхни́к — верхній жерновъ; надъ нимъ перекладина на двухъ столбикахъ (въ видѣ буквы П), что называется кросна; сквозь отверстіе перекладины проходить погонач — шесть, упирающійся нижнимъ концемъ въ кагане́ць — круглую ямку въ верхнемъ жерновѣ, — погоначем вращаютъ жерновъ; зерно всыпается въ прого́рницю — круглую дыру въ центрѣ верхняго жернова, мука проходить мучнико́м изъ подъ жернова и подаетъ въ корито. Что-бы верхній жерновъ хорошо вращался на нижнемъ, черезъ послѣдній проходить желѣзное веретено, конецъ котораго входитъ въ углубленіе (кагане́ць) поркли́ці — полосы желѣза, проходящей черезъ центръ прого́рниці и утвержденной концами въ верхнемъ жерновѣ. Въ гончарскихъ жорнах нѣтъ лаб и колоди, а камінь лежитъ въ обичайці, надъ нимъ кросна и жарнівка ( = погонач), масса всыпается въ горло ( = прогорниця) и выходить изъ подъ жернова жолобом.Cм. еще млин ручний. Ум. Жоренця.
Задарювати, -рюю, -єш, сов. в. задари́ти, -рю́, -риш, гл. Задаривать, задарить.
Накрича́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Накричаться.
Незмінно нар. Неизмѣняемо; неизмѣнно.
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Синявка, -ки, ж. 1) Стоячая вода, болото, лужа. 2) мн. Раст. Knautia arvensis coult.
Ушанування, -ня, с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування.
