Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідко

Бідко, -ка, м. пт. Accentor alpinus. Вх. Уг. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКО"
Виторочити Cм. виторочувати.
Зата́нчити, -чу, -чиш, гл. = затанцювати.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи. Мир. ХРВ. 251.
Італійський, -а, -е. Италіанскій. Левиц. Пов. 124.
Ли́понька и липочка, -ки, ж. Ум. отъ липа.
Пакіл, -кола, м. Колышекъ, колъ. Вас. 147. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив. Кобел. у.
Полуденний, -а, -е. Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179.
П'ялка, -ки, ж. Пищепріемный каналъ. Вх. Лем. 459.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть. Вх. Лем. 401.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами. МУЕ. ІІІ. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.