Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білко

Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Відтяти Cм. відтинати.
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Любі́сінько нар. Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Наля́кувати, -кую, -єш, сов. в. наляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, напугать. Налякав міх, що й торби страшно. Ном. № 5794. Іде чоловік і дуже журиться, і такий наляканий! Г. Барв. 326.
На́пруго и на́пругом, нар. 1) Крѣпко; напряженно. Не задрімав і на волосок напругом. 2) Скоропостижно. Напругом умер. 8) Стремительно (о теченіи). Вода напруго пішла. Вас. 189. Вода напругом пішла. Вас. 212.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Рукодія, -дії, ж. Рукодѣліе, издѣліе. Сорочка своєї рукодії. КС. 1883. XІ. 500.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Спродати, -ся. Cм. спродавати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.