Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білко

Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять. Греб. 387.
Каналія, -лії, об. Каналья.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити. Ном. № 1334.
Ло́скати, -каю, -єш, гл. Хлопать, щелкать. Лоскає язиком. Вх. Зн. 33. Лоскає батогом. Вх. Зн. 33.
Папка, -ки, ж. Ум. отъ ii папа.
Посідати I, -даємо, -єте, гл. 1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Шкарка, -ки, ж. = щілина. Вх. Лем. 485.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Котл. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Рудч. Ск. II. 8. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами. Драг. 244.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.