Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білко

Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Баклажка, -ки, ж. Ум. отъ баклага.
Водограй, -граю, м. Фонтанъ. Желех.
Жупани́ченько, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Звідко́ли нар. Съ какихъ поръ. Желех.
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = лину́ти. Дощику, дощику!... люни як з луба! Ном. № 334.
Порипатися, -паюся, -єшся, гл. Походить то входя, то выходя и скрипя дверью.
Потопати, -паю, -єш, гл. Пойти, побрести. Ледве потопав. Рудч. Ск. І. 3.
Розмордуватися, -дуюся, -єшся, гл. Расшалиться, разбуяниться.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.