Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білко

Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛКО"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Опасуватися, -суюся, -єшся, сов. в. опасатися, -саюся, -єшся, гл. Опоясываться, опоясаться. 2) Только несов. в. Опасаться. МВ. (О. 1862. І. 105). ЗОЮР. І. 264. Опасувались, щоб не понаходило бурлацтва і гайдамак. Стор. МПр. 75.
Осікати, -ка́ю, -єш, сов. в. осікти́, -чу, -че́ш, гл. Осѣчь, обрубить.
Попостити, -щу, -стиш, гл. = попісникувати.
Розвиток, -тку, м. Развитіе. Желех.
Росповістити Cм. росповіщати.
Трудяк, -ка, м. = трудовник. Полт. г.
Хомля, -лі, ж. = хомівка. Гол. Од. 76.
Цес, цеся, мѣст. = цей, ця. Винесла назад суди на цес світ. Гн. II. 11. Цеся дитина.... буде бідувати. Гн. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.