Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідолайчик

Бідолайчик, -ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАЙЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАЙЧИК"
Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Водявий, -а, -е. Водянистый. Водява картопля сього року. Могил. у.
Гру́ба, -би, ж. Печка для отапливанія, комнатная печь. Чуб. VII. 382. Принеси цеглинку, або кахлю з груби. Шевч. 310. Товстий такий, як груба. Рудч. Ск. II. 201. Ум. Гру́бка.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Жиро́ванє Cм. жирування.
На́зимок, -мка, м. = назімок.
Однокопитий, -а, -е. Однокопытый.
Осей, ося́, осе, мѣст. = оцей.
Слижан, -на, слижун, -на, м. = слиж 2. Угор.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОЛАЙЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.