Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бій

Бій, бою, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. боєм увійти. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой (скота). Та мовчки як іти на плаху, мов у різницях віл на бій. Греб. 4) Боязнь, страхъ. має боя. Боится. Фр. Пр. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЙ"
Безбояззя, -зя, с. Безстрашіе, отвага, безбоязненность.
Ґля́мати, -маю, -єш, гл. Съ трудомъ ѣсть. Василь заклався з Гарасимом, шо ззість 15 булок.... Ззіз шось три, взяв четверту та так ґлямає, шо неначе вмірати збірається. Брацл. у.
Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки. ХС. VII. 452.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Замайструва́ти, -рую, -єш, гл. Приняться мастерить.
Злупитися, -плюся, -пишся, гл. Содраться, слущиться. Я ж думала, що нагаєчка шуточка, як ударе, то злупиться шкурочка. Чуб. V. 598.
Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ. Мнж. 184.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти. Гал.
Тади, тадивай, нар. = туди. Вх. Зн. 23. Єно нам повіджь, ци не ішла тади, ци не ішла дака білаглова. Гол. II. 10.
Ужачки, -чок, мн. Раст. Iris Pseudo-Acorus L. ЗЮЗО. I. 125.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.