Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білля

Білля, -ля, с. 1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. ІІІ. 340. Cм. набілля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛЛЯ"
Аді́тетко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Бурун, -на, м. 1) Балъ (въ морѣ, рѣкѣ). Як розгуляється погода та проти вітру як пожене буруни, то дуб грає по бурунах то вгору, то вниз, як віз по балках. ЗОЮР. І. 146. 2) Сугробъ. Ти ба, буруни які понамітало. Лохв. у.
Важіння, -ня, с. Взвѣшиваніе. А бодай його з таким важінням, що тілки вгайка, а не робота! Залюбовск.
Зачи́ркати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав. Кв. І. 29.
Зосмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, ободриться. Іосиф, зосмілившись, увійшов до Пилата. Св. Мр. XV. 43. Я раз ізнов зосмілився матері натякнути. Г. Барв. 201.
Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись. Грин. III. 498.
Солодуха, -хи, ж. Родъ кушанья изъ ржаного солода( = кваша?).
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Удатність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Удачность.
Упильнувати, -ную, -єш, гл. Уберечь, досмотрѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.