Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

братік
братічок
братія
братка
братки
братко
братній
братова I
братова II
братовбивство
братовбивчий
братовбийця
братовизна
браток
братолюбний
братолюбність
братолюбно
братолюб'я
братонько
браточок
братство
братський
браття
братуга
братунин
братунок
братуньо
братусин
братусь
братуха
братчик
браха
брацар
брацтво
брацький
брачка
брачкий
бре
бреверия
бревкало
бревкання
бревкати
бревко
бревтій
бредень
бредець
бредзелія
бредня
бредулець
брез
брезелія
брезкий
брезклий
брезкнути
брезкулька
брезулець
брезький
брей
брейцара
брекекекати
брендуша
бреніти
бренчка
брень
бренькання
бренькати
бренькач
бренькіт
бренькнути
бренькотіти
бреньчати
брескинка
брескиновий
брескиня
брести
брестися
бретванник
бретналь
бреус
брех I
брех! II
бреха
брехака
брехало
брехання
брехати
брехач
брехачка
брехенька
брехіт
брехливий
брехливість
брехливо
брехля
брехнути
брехня
брехтя
брехун
брехунець
брехунівка
брехунка
брехунчик
брехуняка
брехуха
брешко
брид
бридак
бридаль
бридас
бриденька
бридити
бридитися
бридій
бридкий
бридкість
бридко
бридливий
бридно
бриднути
бридня
Зе́лень, -ні, ж. 1) Зелень, растеніе. Скажи мені правду, моє серденятко, которая зелень найперш процвітає. Мет. 361. 2) Краска зеленая: ярь, мѣдянка. Шух. І. 264.
Кущ, -ща, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. МВ. І. 18. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Макс. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. О. 1862. IX. 61. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. Мет. 70. І кущики вишукує травиці. К. Іов. 88. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко. Рудч. Ск. II. 32.
Мандри́ка, -ки, ж. Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. Зозуля мандрикою вдавилась. Ном. № 471. Ум. мандричка.
Монархи́ня, -ні, ж. Монархиня. А цариця-монархиня не могла ся втішити, що її діти, яко квіти, казав Ірод побити. Чуб. III. 378.
Наволо́ком нар. сі́яти наволо́ком. Сѣять на жнивье подъ борону или рало. СХО. XIII (2), 196. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто. Харьк. у.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Підпускати, -ка́ю, -єш, сов. в. підпусти́ти, -пущу, -стиш, гл. 1) Подпускать, подпустить. 2)бісики. Соблазнять. Як біля його не захожувались єзуїти, яких бісиків йому не підпускали, а нічого не вдіяли. Стор. МПр. 69. 3)москаля. Врать, соврать.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать. Славянос. у.
Сердито нар. Сердито. А тобі навіщо? одказав дід трохи сердито. Левиц. І. 99. Стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь. Грин. II. 275.
Сплавовий, -а, -е. О женщинѣ: больная сплавом. Іду шукати сплавової жінки. ЕЗ. V. О4.
Нас спонсорують: