Висаджувати, -джую, -єш, сов. в. висадити, -джу, -диш, гл.
1) Высаживать, высадить.
2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму.
3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). Висадив його на коня і сам сів. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям.
Жереп, -пу, м.
1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся.
2) Можжевельникъ, Juniperus communis.
Імовірність, -ности, ж.
1) Довѣрчивость.
2) Вѣроятность.
Перепічка, -ки, ж. 1) = перепічайка 1. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Ум. пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок.
Перецвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. = перецвіркотати.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу.
Презмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать, побѣждать. За кису світ увесь не мирить; що й у панів, да й то вона все презмагає.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво.
Скупий, -а, -е. Скупой. Да скупа собі баба, так щоб не наймать наймита, посилає, зятя пасти коні. Ум. скупенький, скупесенький.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл.
1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом
2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить.