Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба!
Глумування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшки.
Дульє́ти, (єт?, ж.) мн. Родъ женской одежы. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і капотах. Були всі грішні жіночки.
Збля́кнути, -ну, -неш, гл. = зблякувати.
Ма́хом нар. Быстро. Прийшло махом і пішло прахом.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Позагоюватися, -гоюємося, -єтеся, гл. Зажить (о ранахъ).
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно.
Тюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тю.
Хитрувати, -рую, -єш, гл. Хитрить. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш.