Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біжачий

Біжачий, -а, -е. = Бігучий. Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖАЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖАЧИЙ"
Бризлелина, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123. Cм. бруслина.
Зазо́рити, -рю, -риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.
Навко́лішках нар. На колѣняхъ. Навколішках Галя перед образами стоїть, як дитина, та гіркими плаче. Хата, 14.
Обляпувати, -пую, -єш, сов. в. обля́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать крупными большими брызгами.
Переслабувати, -бу́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці. Гол. Од. 72.
Поляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, закапаться жидкой грязью, вообще какой либо жидкостью.
Понапиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Напиться (о многихъ). От посходились люде, понаїдались, понапивались, подякували, стали росходиться. Рудч. Ск. II. 163.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж. Н. Вол. у. 2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми. Черк. у.
Штельмах, -ха, м. = стельмах 1. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЖАЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.