Бідний, -а, -е. 1) Бѣдный, неимущій. Роди, Боже, на всякого долю — бідного і багатого.
2) Несчастливый, горемычный, бѣдный. Бідна моя головонька, доленька несчасна. Помер отець-ненька — я журюся: до кого ж я, бідна, пригорнуся? Ум. бідненький, біднесенький. Жив тоді бідненький чоловік із жінкою.
Боярий, -а, -е. = боярський Уже коні на стану гогочуть, буяре до коней не хочуть, буярої чести не знають.
Дво́рка, -ки, ж. = Двірка. Їден чобіт на обцасі, а другий на корку; а хто хоче біду знати, най ся візьме дворку. Ой чи дворка, чи не дворка, аби в дворі була, уже ж вона, пане брате, робити забула.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха.
Доліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Долетіти до сонця.
Передати, -ся. Cм. передавати, -ся.
Півзен, -на, півзень, -ня, м.
1) = півзина.
2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати.
Посліпити, -плю, -пиш, гл. Ослѣпить (многихъ). Баньки їм бодай посліпило.
Скала, -ли, ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою.
2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Cм. скаль.
3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги.
Смиґа, -ґи, ж. = шмиґа 3.
