Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідкання

Бідкання, -ня, с. 1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. К. Псал. 69. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде. Чуб. II. 398. 2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Левиц. І. 179. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози? Мир. Пов. І. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКАННЯ"
Віднаджувати, -джую, -єш, сов. в. віднадити, -джу, -диш, гл. Отваживать, отвадить. Як занадяться кури на город, то ніяк не віднадиш. Черк. у.
Гоя меж. = Гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Чуб. І. 80. Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я? Шевч. 281.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Забу́ти, -ся. Cм. забува́ти, -ся.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють. Чуб. V. 19.
Перемагати, -га́ю, -єш, сов. в. перемогти, -можу, -жеш, гл. Превозмогать, превозмочь, одолѣвать, одолѣть, побѣждать, побѣдить, пересиливать, пересилить. Кому Бог поможе, той все переможе. Ном. №11. Замовкла мати: бачить — не переможе сина. Мир. ХРВ. 314.
Пообсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить (во множествѣ).
Ставня, -ні, ж. Колья, которыми обставляютъ въ погребахъ стѣны, чтобы земля не сыпалась. Лебед. у.
Фірманський, -а, -е. Кучерской. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.