Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бартка
баруля
бархан
бархановий
баршан
баршановий
бас
басавринок
басаман
басаманити
басамання
басамонка
басамуга
басамунка
басан
басанунка
басанунча
басань
басарабець
басарабія
басарабський
басаримок
басаринка
басарунок
баси
басик
басиста
басистий
басисько
басити
басище
баскаличитися
баский
басовий
басок
басоля
бастрюк
бастря
басування
басувати
басурман
баська
басюка
басюра
баталев
баталей
баталійон
баталія
батеньків
батенько
батечко
батівня
батіг
батіжок
батіночко
батова
батовий
батожжя
батожильно
батожистий
батожисько
батожити
батожище
батонько
батошки
батувати
батуга
батуньо
батура
батуринка
батурмен
батусьо
батьків
батьківський
батьківщина
батько
батькувати
батюга
батюшечка
батюшка
батющин
батя
баус
баусатий
бах!
бахати
бахмат
бахматий
бахмутка
бахнути
бахта
бахтарма
бахтати
бахур
бахурка
бахурня
бахурувати
бахуруватий
бахурча
бахурь
бахусуватий
бацькати
бацькатися
бацькун
бацьнути
бачити
бачитися
бачко
бачний
бачність
бачно
бачучий
бачущий
бачця
баша I
баша II
башенько
башмармак
башта
баштан
Да́ти, -ся. Cм. Давати, -ся.
Дрохви́ч, -ча́, м. Самецъ драхва. Стор. ІІ. 23.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
Засипа́ти I, -па́ю, -єш 1) = засинати. 2) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Засыпать, заспать, подолгу спать. Щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала. Ном. № 254. 3) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Забывать, забыть что-либо за сномъ, послѣ сна. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449.
Зла́маний, -а, -е. Сломленный. хай їде (іде) на зламану го́лову! Вранное выраженіе: пожеланіе сломать голову уходящему. Св. Л. 124.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю. Н. п.
Лі́тошок, -шка, м. Годовалый. Телят сьоголітніх одинадцять, літошків шість.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Нас спонсорують: