Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл.
1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити.
2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Я греблю гачу. Хоч греблю гати. (Так много). 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. І ногами товче, і пулами гатить. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили.
Кендериця, -ці, ж. Кукуруза.
Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Позганяти, -ня́ю, -єш, гл. Согнать (многихъ). Позганяй граків.
Хвататися, -таюся, -єшся, гл. = хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти.
Шипош, -ша, м. Родъ музыкальнаго рога или трубы. Троє дударів з рогами-шипошами.