Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бартка
баруля
бархан
бархановий
баршан
баршановий
бас
басавринок
басаман
басаманити
басамання
басамонка
басамуга
басамунка
басан
басанунка
басанунча
басань
басарабець
басарабія
басарабський
басаримок
басаринка
басарунок
баси
басик
басиста
басистий
басисько
басити
басище
баскаличитися
баский
басовий
басок
басоля
бастрюк
бастря
басування
басувати
басурман
баська
басюка
басюра
баталев
баталей
баталійон
баталія
батеньків
батенько
батечко
батівня
батіг
батіжок
батіночко
батова
батовий
батожжя
батожильно
батожистий
батожисько
батожити
батожище
батонько
батошки
батувати
батуга
батуньо
батура
батуринка
батурмен
батусьо
батьків
батьківський
батьківщина
батько
батькувати
батюга
батюшечка
батюшка
батющин
батя
баус
баусатий
бах!
бахати
бахмат
бахматий
бахмутка
бахнути
бахта
бахтарма
бахтати
бахур
бахурка
бахурня
бахурувати
бахуруватий
бахурча
бахурь
бахусуватий
бацькати
бацькатися
бацькун
бацьнути
бачити
бачитися
бачко
бачний
бачність
бачно
бачучий
бачущий
бачця
баша I
баша II
башенько
башмармак
башта
баштан
Вигідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вигода. 2) = вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у. 3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Відміняти, -няю, -єш, сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. відмінило. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило. 2) Покупать, купить и поставить восковую свѣчу въ церкви. Відміню святій Покрові свічку дорогую і на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14. Відмінила свічечку за копієчку. Ном. № 12832. У Кулиша не только о свѣчкѣ, а вообще подарить, пожертвовать. Псалтирщик шість неділь псалтир читав, а за те йому покійного батька свиту відмінили і хустку, і малахай. ЗОЮР. II. 287. 3) Выкупать, выкупить изъ неволи. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде мамця відмінити. АД. І. 100.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Голя́ I, (-лі ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31.
Ладка, -ки, ж. 1) Оладья. Млинець лодку посватав. ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). плескати у ладки. Бить въ ладоши. Сидить баба на березі, лодками сплеснула. Чуб. V. 845. Лодки, ладки, а де були? — В бабки. Ном. № 9264. Ум. ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. А в ніженьки — ходусеньки, а в рученьки — ладусеньки. Мет. 2. Ладки-ладусі, а де були? — В бабусі. Ном. № 9264.
Навороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = навертати. Бий, сину, бий, бий, научай, — на свій розум наворочай. Грин. III. 308.
Навспи́ньки, навспи́нячки, нар. Ha цыпочкахъ. Аж навспиньки стає, виглядає дівчину. Черк. у. Потюпав наш пан писарь, ходючи перед справником навспинячки. Кв. II. 217.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить. Желех. 2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи. Вх. Зн. 40.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Нас спонсорують: