Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бартка
баруля
бархан
бархановий
баршан
баршановий
бас
басавринок
басаман
басаманити
басамання
басамонка
басамуга
басамунка
басан
басанунка
басанунча
басань
басарабець
басарабія
басарабський
басаримок
басаринка
басарунок
баси
басик
басиста
басистий
басисько
басити
басище
баскаличитися
баский
басовий
басок
басоля
бастрюк
бастря
басування
басувати
басурман
баська
басюка
басюра
баталев
баталей
баталійон
баталія
батеньків
батенько
батечко
батівня
батіг
батіжок
батіночко
батова
батовий
батожжя
батожильно
батожистий
батожисько
батожити
батожище
батонько
батошки
батувати
батуга
батуньо
батура
батуринка
батурмен
батусьо
батьків
батьківський
батьківщина
батько
батькувати
батюга
батюшечка
батюшка
батющин
батя
баус
баусатий
бах!
бахати
бахмат
бахматий
бахмутка
бахнути
бахта
бахтарма
бахтати
бахур
бахурка
бахурня
бахурувати
бахуруватий
бахурча
бахурь
бахусуватий
бацькати
бацькатися
бацькун
бацьнути
бачити
бачитися
бачко
бачний
бачність
бачно
бачучий
бачущий
бачця
баша I
баша II
башенько
башмармак
башта
баштан
Багат, -та, -те. Кр. форма отъ багатий. Мужик багат, — йому ж добро. Ном. № 1372. Дівчино ж моя, колись тебе любив я, а тепера багат став, любить тебе перестав. Грин. ІІІ. 254.
Багатенький, -а, -е., Ум. отъ багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Рудч. Ск. II. 167. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька. Чуб. V. 115.
Галуха, -хи, ж. Большая галушка.
Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Стор. II. 69. Угу, гугнить ворона. Стор. І. 15. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг. Стор. МПр. 110.
Каломутитися, -мучуся, -тишся, гл. = каламутитися.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
Осторонь нар. Въ сторонѣ. Державсь він осторонь од тієї світлиці. К. ХП. 21. Василь з Ганною та Мариною сіли осторонь од вулиці. Левиц. І. 19.
Перевдяг, -гу, м. Переодѣванье, также одежда, въ которую кто-либо переодѣлся. В чернечому перевдязі козак. К. ЦН. 302. До Київа ти крадькома перевдягом серед ночі мандруєш. К. ПС. 47.  
Пре.. въ сочетаніи съ прилагательными и нарѣчіями усиливаетъ качество. (пребагатий, предобрий, пребезмірний, пребідний, пребісовий; прегарно, превесело). Слова, которыя въ большей или меньшей мѣрѣ составляютъ исключеніе изъ этого правила (напр., гдѣ слово съ пре, рядомъ съ усиленіемъ степени качества, получило и особый оттѣнокъ значенія), перечислены ниже. Иногда пре, какъ приставка при глаголѣ или существительномъ есть сокращенное пере: преброди́ти = перебродити, пребувати = перебувати; всѣ такія слова. Cм. на пере.
Сердувати, -дую, -єш, гл. Сердиться. Мнж. 192. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш. Грин. III. 301.
Нас спонсорують: