Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідно

Бідно нар. Бѣдно, убого. Ум. бідненько, біднесенько. Жив чоловік бідненько. Грин. II. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНО"
Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Желех. Дай, Боже, веснувати! Фр. Пр. 152.
Ігола, -ли, ж. = іговна. Вх. Лем. 421.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Оглядач, -ча, м. Осматривающій.
Опануватися, -нуюся, -єшся, гл. Воцариться, овладѣть властью.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Н. п.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.
Шілцувати, -цую, -єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці. Kolb. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.