Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Відміл, -лу, м. Отмель.
Зато́н, -ну, м. Разливъ, вода затопившая землю. І хоч затони вод усю країну піймуть, не дійдуть до його, стоятиме на суші. Настала ж провесень і воду скрізь пустило... По-над затонами зібралося село. Ховавсь по пущах, нетрях і затонах.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати.
Кіз, кізу, м. Калъ животныхъ. Сердитий та недужий — кізові рівня. посадити в кіз (в тепле нутро убитої скотини — дитину од сухот). Стілько кізу лежить, що у віз не забереш. Cм. кізяк.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Наймитча́, -ча́ти, с. Мальчикъ нанятый. Гонивши волики свої без наймитчати сам на пашу.
Накрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. 1) Покрасоваться вдоволь. Старша дочка... іще не охмається й заміж: я, каже, татусю, погуляю в тебе, надівуюсь і накрасуюсь. 2) Зацвѣсти (о хлѣбныхъ злакахъ). Вже жито накрасувалося. 3) Cм. напрасовуватися.
Рідколісся, -ся, с. Рѣдкій лѣсъ. Наші сіроми перебігли рідколіссям і вже кралися пущами.