Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безправно
безправство
безпремінний
безпремінно
безприпорий
безпритомний
безпритульний
безприхильний
безпричальний
безпричасний
безпробудний
безпросвітний
безпросвітній
безпупий
безпутний
безпутній
безпутство
безпуття
безп'ятий
безп'ятко
безрадісний
безрахубний
безребрий
безриб'я
безрідний
безрідник
безрік
безробітній
безробіття
безрога
безрогий
безрода
безрозумний
безротий
безрукавка
безрукий
безсед
безсердечний
безсердечність
безсердий
безсердний
безсилий
безсиліти
безсилка
безсилля
безсилок
безсилочка
безсильний
безскоромник
безславний
безславно
безслідний
безслідно
безслізний
безсмертки
безсмертний
безсмертник
безсмертність
безсонний
безсонниця
безсоромітний
безсоромітно
безсоромний
безсоромність
безсоромно
безстаточно
безстидний
безстидник
безстидниця
безсторонний
безсторонність
безстрашний
безсуд
безсуддя
безсудний
безсудниця
безсудно
безсумлінний
безсумлінник
безсумлінність
безсумлінно
безсумний
безсумно
безсуперечний
безсуперечно
безсчастя
безталанний
безталанник
безталанниця
безталання
безтільний
безтолочний
безтравиця
безтравний
безтямний
безтямність
безубитно
безуважний
безуважно
безувір
безувірів
безувірка
безувірний
безувірство
безувірський
безугавний
безугавно
безум
безуман
безумірний
безумірно
безуміти
безумний
безумниця
безумно
безумовний
безумовно
безумство
безупинний
безупинно
Вибанити, -ню, -ниш, гл. Вымыть теплой водой (посуду, утварь). Вивернули вони той шаплик, вибанили. Мнж. 138.
Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235.
Дупляк, -ка́, м. Дуплистое дерево. Вх. Уг. 237.
Заві́дування, -ня, с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.
Позивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на... суд. К. Кр. 37. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати. Чуб. V. 1075.
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Мир. Пов. ІІ. 93. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Мир. Пов. II. 72. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом. К. Іов. 7.
Протирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проте́рти, -тру́, -тре́ш, гл. 1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Грин. III. 473. Протри мені смажні уста. Чуб. І. 253. 2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Левиц. Пов. 145. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли. КС. 1882. IV. 169. 3) проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця. Подольск. г.
Старісінький, -а, -е. Совершенно старый. Мій таточку, мій старісінький! Мил. 190.
Удоволяти, -ляю, -єш, сов. в. удоволити, -лю, -лиш, гл. = удовольняти, удовольнити.
Нас спонсорують: