Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безправно
безправство
безпремінний
безпремінно
безприпорий
безпритомний
безпритульний
безприхильний
безпричальний
безпричасний
безпробудний
безпросвітний
безпросвітній
безпупий
безпутний
безпутній
безпутство
безпуття
безп'ятий
безп'ятко
безрадісний
безрахубний
безребрий
безриб'я
безрідний
безрідник
безрік
безробітній
безробіття
безрога
безрогий
безрода
безрозумний
безротий
безрукавка
безрукий
безсед
безсердечний
безсердечність
безсердий
безсердний
безсилий
безсиліти
безсилка
безсилля
безсилок
безсилочка
безсильний
безскоромник
безславний
безславно
безслідний
безслідно
безслізний
безсмертки
безсмертний
безсмертник
безсмертність
безсонний
безсонниця
безсоромітний
безсоромітно
безсоромний
безсоромність
безсоромно
безстаточно
безстидний
безстидник
безстидниця
безсторонний
безсторонність
безстрашний
безсуд
безсуддя
безсудний
безсудниця
безсудно
безсумлінний
безсумлінник
безсумлінність
безсумлінно
безсумний
безсумно
безсуперечний
безсуперечно
безсчастя
безталанний
безталанник
безталанниця
безталання
безтільний
безтолочний
безтравиця
безтравний
безтямний
безтямність
безубитно
безуважний
безуважно
безувір
безувірів
безувірка
безувірний
безувірство
безувірський
безугавний
безугавно
безум
безуман
безумірний
безумірно
безуміти
безумний
безумниця
безумно
безумовний
безумовно
безумство
безупинний
безупинно
Безрідник, -ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
Вештання, -ня, с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе. Котл. Ен. V. 67.
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Замня́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. Св. Л. 121. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало. Черниг. у.
Кислиця, -ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. кисличка.
Коць, -ця, м. 1) Коверъ. Вас. 172. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Кв. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли. Стор. 2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Гол. Од. 82. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем. Мир. ХРВ. 315.
Прошиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. проши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Прошиваться, прошиться. 2) Проникать, проникнуть, пролѣзть. Я вночі сюди прошилась, ніби муха. Греб. 341.
Сатана, -ни, м. Сатана. Геть від мене, сатано! Єв. Л. IV. 8.
Шепіт, -поту, м. = шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Сим. X. Тілько Христя і розібрала з того шепоту. Мир. Пов. II. 100.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
Нас спонсорують: