Гарцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Скакать на лошадяхъ, наѣздничать, рыскать, гарцовать. На вороному коні гарцюєм. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває. 2) Бѣгать, скакать, шалить. Як хочете гарцювати, так ідіть на двір. Іще сами як дівували та з хлопцями як гарцювали. Бабина знай цілу ніч гуляє з хлопцями та крутиться і не раз так бувало, що гарцюючи і мички попалить. 3) Танцевать. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють; хлопці, піт аж льється з шкури, коло їх гарцюють
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці.
Крет, -та, м. = кріт.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха.
Ощадність, -ности, ж. Бережливость.
Повторяти, -ря́ю, -єш, гл. Вторить. Що бурлака гірко робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає, а хазяйка повторяв: де ти в чорта волочився?
Приладний, -а, -е. Умѣющій приласкаться, вкрадчивый. Така то до кожного прикидчива, приладна, лестна.
Трач, -ча, м.
1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски.
2) = трачевня.
Укленяти, -няю, -єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив.