Бучок, -чка, м. 1) Ум. отъ бук. Ой убили Миколайка під зеленим бучком. 2) Буковая палка; вообще палка. У нашому селі чабан убив бучком вовка. Подай мені, жінко, бучка, тепер буду вчити братка. 3) Небольшой улей. Ум. бучечок.
Дудло́, -ла, с. = дупло.
Лу́скіт, -коту, м. Трескъ.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце.
Невіхна, -ни, ж. = невістка. Прийшла свекруха невіхну побужати. Мамочка каже: мій синок їде, мій синок їде, невіхну везе. Ум. невіхнонька, невіхночка. Вставай, невіхнонько, час до череди шати.
Перевалля, -ля, с. Обрывистый оврагъ. Ускочив у шелюги, а там перевалля велике, — не можна було бігти конем, щоб догнати його.
Переговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Переговариваться. Чую — з батьком переговорюються, що прийшли до вашої милости од пана Ігната.
Пересваритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться; перессориться.
Спочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. спочути, -чую, -єш, гл. 1) Чувствовать, почувствовать. Мені їх любі слова чуються, я їх кохання спочуваю. 2) Сочувствовать, посочувствовать. Я б і з малою дитиною розмовляла. Нехай мені спочує аби хто. Вона знов йому вимовляла свій жаль, свою тугу на серці.... Як же жалував, як спочував.
Ховати, -ваю, -єш, гл.
1) Прятать. Де тії гроші, що ти служив? де ти їх ховав? Що-дня він мед тягав та в берлозі ховав.
2) Беречь, хранить. А ви Україну ховайте. ховай боже! Сохрани Богъ.
3) Хоронить, погребать. Хведора Безрідного ховали, в семип'ядні пищалі гремали, у суремки жалібно вигравали. Ховав піп, ховав дяк і паламарище.
4) Выкармливать, воспитывать.