Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безладно
безлапий
безлистий
безлистявий
безличний
безличник
безлік
безлісий
безлісся
безлітний
безлітній
безліч I
безліч II
безлічно
безлуский
безлюддя
безлюдень
безлюдний
безлюдник
безлюдніти
безлюдно
безлюдувати
безлюдько
безмаль
безмастий
безматень
безматерній
безматній
безматок
безмежний
безмежність
безмін
безмір
безмірний
безмірно
безмір'я
безмісячний
безмлив'я
безмовий
безмовний
безмовно
безмозкий
безна
безнадійний
безнадійність
безнадійно
безнадія
безнапасний
безнапасно
безнащадний
безневинний
безневинність
безневинно
безнемірний
безнемірно
безногий
безносий
безносько
безоборонний
безоборонність
безодголосний
безодголосно
безодмовний
безодмовність
безодрадісний
безокий
безосновний
безостий
безосяжний
безощадний
безощадність
безощадно
безпалок
безпальчий
безпам'ятний
безпам'яття
безпам'ятько
безпарий
безпашпортний
безпека
безпереводний
безпереводно
безперемінно
безпересталь
безперестанку
безперестанно
безперестану
безперестанці
безперестань
безпереч
безперечний
безперечність
безперечно
безперий
безпечати
безпечен
безпечити
безпечне
безпечний
безпечність
безпечно
безпешний
безпешність
безпешно
безписьменщина
безпиття
безпідставний
безплатний
безплатній
безплемінний
безподобний
безпомочний
безпомошний
безпосажна
безпосередний
безпосередність
безпотрібний
безпотрібно
безпоясниця
безправний
Багатіти, -тію, -єш, гл. Богатѣть, обогащаться. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти. Чуб. V. 1048.
Бгатися, бгаюся, -єшся, гл. 1) Складываться, свертываться. 2) Скорчиваться, съеживаться. Хома в куточку бгавсь. Бор. 26.
Бридкість, -кости, ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота.
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ. Борз. у.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Папуша, -ші, ж. 1) Связка табачныхъ листьевъ. Нав'язали папушу тютюну. Мнж. 126. Вийду, вийду, мій миленький, під зелену грушу, та винесу миленькому тютюну папушу. 2) Беззубый человѣкъ; вялый человѣкъ. Подольск. г. Ум. лапушка. Грин. III. 657.
Підглядати, -да́ю, -єш сов. в. підглядіти, -джу, -диш,, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Рудч. Ск. II. 6. Все ходив за ним та підглядав. Драг. 42.
Придивлятися, -ля́юся, -єшся сов. в. придиви́тися, -влю́ся, -вишся,, гл. 1) Присматриваться, присмотрѣться. Придивись лишень, то й побачиш. МВ. І. 26. 2) Притупиться (о зрѣніи). Очка ми ся придивили, миленького ждучи. Гол. IV. 459.
Роботящий, -а, -е. Работящій, трудолюбивый. Ручки ж мої роботящі, чом не робите? Чуб. V. 777.
Фудити, -джу, -диш, гл. Бросать, швырять. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: