Безбожник, -ка, м. Безбожникъ, не признающій Бога.
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть.
Опалачка, -ки, ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно.
Перевести, -ся. Cм. переводити, -ся.
Поділля II, -ля, с. Низменная мѣстность.
Псінки мн. Общее названіе большей части несъѣдобныхъ грибовъ.
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила.