Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідкатися

Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Кв. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Черк. у. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. МВ. ІІ. 7. Ніколи чужим лихом бідкатись. МВ. І. 47. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. К. Бай. 41. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Полт. Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи. Левиц. Пов. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДКАТИСЯ"
Досуши́ти, -ся. Cм. досушувати, -ся.
Дяволя́ка, -ки, м. Ув. отъ дявіл.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Зако́панець, -нця, м. Что-нибудь краденое и закопанное. Черк. у.
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Наставляти 2, -вляю, -єш, гл. Тоже, что и наставити 1, 2, 3, 4, но только въ приложеніи ко многимъ предметамъ, лицамъ. Наставляв копок, як на небі зірок. Грин. III. 18. Наставляла повну хату, що ніде й ступнути. Яких у нас наставляли владик! К. ПС. 30.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Предокучити, -чу, -чиш, гл. Надоѣсть. Уже ж мені та й предокучило під віконцем стоячи, твою волю волячи, тебе дожидаючи. Чуб. V. 83.  
Притуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притули́ти, -лю, -лиш, гл. 1) Приставлять, приставить. Одрізана скиба од хліба, — вже її не притулиш. Ном. № 8890. 2) Давать пріютъ, пріютить. Одна дитина тільки з шістьох зосталася, — і того нігде притулити і прогодувати. Г. Барв. 265. 2) Ставить, поставить, помѣщать, помѣстить; пристраивать, пристроить. Я не знаю, де оцю макітру притулити. 4) Прижимать, прижать. Кобза первий кинувся до неї г, притуливши до грудей, чуло промовив... Стор. МПр. 58. 5) Прилагать, приложить, примѣнить къ кому. Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує.
Чика, -ки, ж. Дѣтск. Ножикъ, все острое. Не займай — це чика. Екат. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.