Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блюзнірство
блюзнірський
блюзнути
блюхавина
бля
блявкати
блявкнути
блягузкати
блягузниця
блякати
блякнути
блякувати
бляск
блят
бляха
бляхарня
бляхарство
бляхарський
бляхарь
бляхівка
бляхман
бляхувати
бляшаний
бляшанка
бляшечка
бляшка
бо
бобалька
бобальчаки
бобачик
бобер
бобик
бобина
бобирець
бобирчик
бобирь
бобище
бобівник
бобковець
бобковий
бобовий
бобовиння
бобовиця
бобовник
бобовх
бобов'янка
бобок
боборунка
бобрик
бобричок
бобро
бобровий
бобровик
бобровник
бобруниця
бобрунка
боб'ястий
бов!
бованіти
бованячити
бовван
бовванський
бовгар
бовгарка
бовгарь
бовдур
бовкало
бовкання
бовкати
бовкнути
бовкун
бовкунчик
бовкунчя
бовт
бовтати
бовтатися
бовтач
бовтиця
бовтнути
бовтун
бовть!
бовтюк
бог
богад
богарадити
богатий
богатіти
богдай
богданка
богила
богинин
богиня
богів
богмитися
богобійний
богобійність
богобійно
богобоязливий
богобоязливо
богобоязний
богобоязно
богобоящий
боговгодниця
богодавець
богодухновенний
богозневага
боголюбець
боголюбний
боголюбно
богомаз
богомазів
богомати
богоматір
богомілець
богомілка
богомілля
богомільний
богомільниця
богоненавидник
богоносець
Береговисько, -ка с. Прибрежье.
Бесідувати, -дую, -єш, гл. 1) = беседувати. Турок до них бесідує. Гн. І. 63. 2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш». МУЕ. ІІІ. 55.
Доку́рювання, -ня, с. Докуриваніе.
Заде́ра, -ри, ж. Лучина, щепка. Вх. Лем. 415.
Маршалі́вна, -ни, ж. Дочь маршала.
Набро́д, -ро́ду, м. = набрід. Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили. Котл. Ен.
Обвивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обвити, обів'ю, обів'єш и обвину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обвивать, обвить, обматывать, обмотать. Чорним шовком обвила і в китайку сповила (сина). Чуб. V. 888. Теплими обвинути хустками.
Пересмердіти, -джу, -диш, гл. Перестать вонять.
Пороспукуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разцвѣсть, распуститься (во множествѣ).
Цмолити, -лю, -лиш, гл. = цмулити. Сим. 183.
Нас спонсорують: