Відкопування, -ня, с. Откапываніе.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею.
Клюхта, -ти, ж. Паяльная трубка (у трубочниковъ).
Козакування, -ня, с. Козацкая жизнь. Господь наустив тебе взятись ізнов до козакування.
Липне́вий, -а, -е. Іюльскій.
Мося́жник, -ка, м. Мастеръ, изготовляющій изъ мѣди различные предметы — отливающій ихъ или выдѣлывающій изъ мѣдной проволоки, мѣдныхъ листовъ; обыкновенно это кресты и небольшіе предметы пряжки, цѣпочки, щипцы, ножи, топірці, ке́лефи и пр.
Мурова́ниця, -ці, ж. Каменный домъ.
Ножений, -а́, -е́ Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Ножені пальці.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.