Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блюзнірство
блюзнірський
блюзнути
блюхавина
бля
блявкати
блявкнути
блягузкати
блягузниця
блякати
блякнути
блякувати
бляск
блят
бляха
бляхарня
бляхарство
бляхарський
бляхарь
бляхівка
бляхман
бляхувати
бляшаний
бляшанка
бляшечка
бляшка
бо
бобалька
бобальчаки
бобачик
бобер
бобик
бобина
бобирець
бобирчик
бобирь
бобище
бобівник
бобковець
бобковий
бобовий
бобовиння
бобовиця
бобовник
бобовх
бобов'янка
бобок
боборунка
бобрик
бобричок
бобро
бобровий
бобровик
бобровник
бобруниця
бобрунка
боб'ястий
бов!
бованіти
бованячити
бовван
бовванський
бовгар
бовгарка
бовгарь
бовдур
бовкало
бовкання
бовкати
бовкнути
бовкун
бовкунчик
бовкунчя
бовт
бовтати
бовтатися
бовтач
бовтиця
бовтнути
бовтун
бовть!
бовтюк
бог
богад
богарадити
богатий
богатіти
богдай
богданка
богила
богинин
богиня
богів
богмитися
богобійний
богобійність
богобійно
богобоязливий
богобоязливо
богобоязний
богобоязно
богобоящий
боговгодниця
богодавець
богодухновенний
богозневага
боголюбець
боголюбний
боголюбно
богомаз
богомазів
богомати
богоматір
богомілець
богомілка
богомілля
богомільний
богомільниця
богоненавидник
богоносець
Гарячка, -ки, ж. 1) Жаръ, горячка. На гарячку лежить. Ном. № 8136. 2) = гаряч. (Сбитень). Правоб.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью. Угор.
Жбух! меж. обозначающее вливаніе чего-либо сразу въ большомъ количествѣ. Желех.
Людої́дний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Желех. Ті прославляли війну людоїдну. О. 1861. І. 94.
Накоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Налюбиться, насытиться вдоволь любовью. Я й не накохалась. Левиц. І. 49.
Потяжкий, -а, -е. Тяжеловатый.
Скороздрий, -а, -е. = скороздрілий. Черк. у. Се ягода скороздра, то тим рано й поспіла. Новомоск. у.
Старостиха, -хи, ж. Жена старости.
Умилити, -лю, -лиш, гл. Взмылить (лошадь). Умиливши добре коня і поверти до нас. Стор. II. 22.
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480.
Нас спонсорують: