Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.
Напри́сідки нар. = навприсядки.
Подолушка, -ки, ж. Часть оконной рамы: продольный брусокъ.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Прилежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала.
Рожденка, -ки, ж. Уроженка. Яка ж я приблуда не цього світа? Я тутешня рожденка.
Собакуватий, -а, -е. Придирчивый, злой. Собакуватий у нас урядник — страх.
Тарахкотанина, -ни, ж. Усиленная стукотня.
Темніський, -а, -е. = темнісінький.