Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близенько
близесенький
близець
близиня
близити
близитися
близісінький
близісінько
близна
близнити
близниця
близно
близнуватий
близнюк
близня
близомий
близці
близче
близчий
близчитися
близький
близькість
близько
блик
бликання
бликати
бликнути
бликоторя
блим
блимавка
блимання
блимати
блимнути
блинда
блиндарь
блинець
блиск
блиска
блискавець
блискавий
блискавиця
блискавичний
блискавка
блискавконогий
блискавчин
блискалка
блисканка
блискання
блискати
блискітка
блисковий
блисконути
блискотіти
блискотливий
блискучий
блиснути
блись
блихавити
блищавка
блищак
блищати
блищатися
блищачий
блищик
блідий
блідість
блідний
бліднути
блідолиций
блідота
блідуватий
бліх
бліхарь
бліховня
бліхування
бліхувати
блішити
блішка
бліяти
блониця
блоня
блоска
блоха
блоховник
блоховодниця
блошанка
блошня
блощинник
блощиця
блощичий
блощичка
блощичник
блуд
блудець
блудити
блудитися
блудний
блудник
блудниця
блудство
блудяга
блудяжка
блудящий
блуканина
блуканка
блукання
блукати
блуква
блучка
блювак
блювака
блюваки
блювання
блювати
блювачка
блювота
блювотина
блюдо
блюзник
блюзнити
Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Мкр. Г. 8. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват. Котл. Ен. II. 14.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає. Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться. Мнж. 184.
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Попідпірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и підперти, но во множествѣ. Попідпірав тин кілками, щоб не впав. Харьк.
Посаджати, -джа́ю, -єш, гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Мет. 200. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі. Рудч. Ск.
Поход, -ду, м. 1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22. 2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое. О. 1861. XI. 36.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин. КС. 1884. І. 29.
Нас спонсорують: