Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близенько
близесенький
близець
близиня
близити
близитися
близісінький
близісінько
близна
близнити
близниця
близно
близнуватий
близнюк
близня
близомий
близці
близче
близчий
близчитися
близький
близькість
близько
блик
бликання
бликати
бликнути
бликоторя
блим
блимавка
блимання
блимати
блимнути
блинда
блиндарь
блинець
блиск
блиска
блискавець
блискавий
блискавиця
блискавичний
блискавка
блискавконогий
блискавчин
блискалка
блисканка
блискання
блискати
блискітка
блисковий
блисконути
блискотіти
блискотливий
блискучий
блиснути
блись
блихавити
блищавка
блищак
блищати
блищатися
блищачий
блищик
блідий
блідість
блідний
бліднути
блідолиций
блідота
блідуватий
бліх
бліхарь
бліховня
бліхування
бліхувати
блішити
блішка
бліяти
блониця
блоня
блоска
блоха
блоховник
блоховодниця
блошанка
блошня
блощинник
блощиця
блощичий
блощичка
блощичник
блуд
блудець
блудити
блудитися
блудний
блудник
блудниця
блудство
блудяга
блудяжка
блудящий
блуканина
блуканка
блукання
блукати
блуква
блучка
блювак
блювака
блюваки
блювання
блювати
блювачка
блювота
блювотина
блюдо
блюзник
блюзнити
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». Ном. № 4992. 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. МВ. І. 106. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. Мет. 63. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. Млр. л. сб. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав. Харьк. у.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.
Комашитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Кушпелити, -лю, -лиш, гл. 1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Муравли́ний, -а, -е. = муравиний.
Ненаситець, -тцю, м. Раст. Astragalus glycyphylos L. ЗЮЗО. 1. 113.
Попідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Подослать (многихъ).
Предся II, прил. Предъ симъ бывшая. Встрѣчено только въ ж. р. К. ЧР. 426. Предся Русь. К. ЧР. 70. Вбачати в пас щиру предсю Русь. К. Гр. К. 4.
Чисто нар. 1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. Ном. № 1407. 2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Г. Барв. 225. Вибрав усю чисто воду. Рудч. Ск. І. 37. Ум. чистенько, чистесенько. чистенько коло посуди хо́дить, — ничего не оставляетъ, все съѣдаетъ. Ном. №. 11256.
Нас спонсорують: