Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близенько
близесенький
близець
близиня
близити
близитися
близісінький
близісінько
близна
близнити
близниця
близно
близнуватий
близнюк
близня
близомий
близці
близче
близчий
близчитися
близький
близькість
близько
блик
бликання
бликати
бликнути
бликоторя
блим
блимавка
блимання
блимати
блимнути
блинда
блиндарь
блинець
блиск
блиска
блискавець
блискавий
блискавиця
блискавичний
блискавка
блискавконогий
блискавчин
блискалка
блисканка
блискання
блискати
блискітка
блисковий
блисконути
блискотіти
блискотливий
блискучий
блиснути
блись
блихавити
блищавка
блищак
блищати
блищатися
блищачий
блищик
блідий
блідість
блідний
бліднути
блідолиций
блідота
блідуватий
бліх
бліхарь
бліховня
бліхування
бліхувати
блішити
блішка
бліяти
блониця
блоня
блоска
блоха
блоховник
блоховодниця
блошанка
блошня
блощинник
блощиця
блощичий
блощичка
блощичник
блуд
блудець
блудити
блудитися
блудний
блудник
блудниця
блудство
блудяга
блудяжка
блудящий
блуканина
блуканка
блукання
блукати
блуква
блучка
блювак
блювака
блюваки
блювання
блювати
блювачка
блювота
блювотина
блюдо
блюзник
блюзнити
Базікання, -ня, с. Болтовня. Та ти не тільки говори, а й руками роби. А то діла нема, а саме базікання. Харьк. г.
Ковбаса, -си, ж. Колбаса. Як би ковбасі да крила, то вже б луччої птиці й на світі не було. Ном. Ум. ковбасна. Кожній свашці по ковбасці. Ном. № 3528.
Осмикати, -ся, осмкнути, -ся. Cм. осмикувати, -ся.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Придушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. придуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Придушиваться, придушиться. 2) Придавливаться, придавиться.
Розуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понимать. Так мені сталося, наче я дитина мала: не розумію нічого, не знаю, не памятаю. МВ. ІІ. 13.
Свавільний, -а, -е. Своевольный, самовольный. Лебед. у. Чуб. I. 164. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене. Н. п.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь. Павл. 58.
Творитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї. Шевч. 2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив. Вх. Зн. 42.
Убірати, -ра́ю, -єш, сов. в. убрати, -беру, -реш, гл. 1) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить, убирать, убрать. Укинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. Вбери й пенька, то стане за Панька. Ном. № 11172. Ой косо, косо кохана! сім літ я тебе кохала, що-неділеньки вбірала. Мет. 205. убрати в шо́ри. Первоначально — запречь, переносно: забрать, взять въ руки. 2) Надѣвать, надѣть. Скидай з себе свої лати, вбірай дорогії шати. Голов. І. 44. 3) Убирать, убрать, принять. Убрав, як сіно в годину. Ном. № 11126. Хліб убірає, хто його має. Ном. № 10121. Так росходивсь, шо і в два не вбереш. О. 1862. VI. 164. 4) Пачкать, запачкать. Убрав ноги в куряву. 5)в себе. Всасывать, всосать. 6) Ѣсть, съѣсть. Вбірай, свате, капусту. Ном. № 4773.
Нас спонсорують: