Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близенько
близесенький
близець
близиня
близити
близитися
близісінький
близісінько
близна
близнити
близниця
близно
близнуватий
близнюк
близня
близомий
близці
близче
близчий
близчитися
близький
близькість
близько
блик
бликання
бликати
бликнути
бликоторя
блим
блимавка
блимання
блимати
блимнути
блинда
блиндарь
блинець
блиск
блиска
блискавець
блискавий
блискавиця
блискавичний
блискавка
блискавконогий
блискавчин
блискалка
блисканка
блискання
блискати
блискітка
блисковий
блисконути
блискотіти
блискотливий
блискучий
блиснути
блись
блихавити
блищавка
блищак
блищати
блищатися
блищачий
блищик
блідий
блідість
блідний
бліднути
блідолиций
блідота
блідуватий
бліх
бліхарь
бліховня
бліхування
бліхувати
блішити
блішка
бліяти
блониця
блоня
блоска
блоха
блоховник
блоховодниця
блошанка
блошня
блощинник
блощиця
блощичий
блощичка
блощичник
блуд
блудець
блудити
блудитися
блудний
блудник
блудниця
блудство
блудяга
блудяжка
блудящий
блуканина
блуканка
блукання
блукати
блуква
блучка
блювак
блювака
блюваки
блювання
блювати
блювачка
блювота
блювотина
блюдо
блюзник
блюзнити
Банка, -ки, ж. Гульденъ. Вх. Зн. 1) велика банка. Десять гульденовъ. Шух. І. 85. Ум. баночка.
Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Галябарда, -ди, ж. 1) Алебарда. 2) Особый видъ топора. Н. Вол. у.
Ми́ска, -ки, ж. 1) Миска, родъ глубокой тарелки. Хоч того самого, аби в другу миску. Ном. № 2681. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Шух. І. 163. Ум. мисочка.
Перенизати Cм. перенизувати.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Чуб. V. 538. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці? Мил. 117. 2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає. Г. Барв. 404.
Роскублитися, -блюся, -лишся, гл. 1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста. 2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться. Г. Барв. 179.
Сходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. №6124. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом. Чуб. І. 37.
Уґрунтувати, -тую, -єш, гл. Утвердить.
Центро, -ра, с. Центръ. Там.... центре жизні. К. МБ. ІІІ. 243.
Нас спонсорують: