Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близенько
близесенький
близець
близиня
близити
близитися
близісінький
близісінько
близна
близнити
близниця
близно
близнуватий
близнюк
близня
близомий
близці
близче
близчий
близчитися
близький
близькість
близько
блик
бликання
бликати
бликнути
бликоторя
блим
блимавка
блимання
блимати
блимнути
блинда
блиндарь
блинець
блиск
блиска
блискавець
блискавий
блискавиця
блискавичний
блискавка
блискавконогий
блискавчин
блискалка
блисканка
блискання
блискати
блискітка
блисковий
блисконути
блискотіти
блискотливий
блискучий
блиснути
блись
блихавити
блищавка
блищак
блищати
блищатися
блищачий
блищик
блідий
блідість
блідний
бліднути
блідолиций
блідота
блідуватий
бліх
бліхарь
бліховня
бліхування
бліхувати
блішити
блішка
бліяти
блониця
блоня
блоска
блоха
блоховник
блоховодниця
блошанка
блошня
блощинник
блощиця
блощичий
блощичка
блощичник
блуд
блудець
блудити
блудитися
блудний
блудник
блудниця
блудство
блудяга
блудяжка
блудящий
блуканина
блуканка
блукання
блукати
блуква
блучка
блювак
блювака
блюваки
блювання
блювати
блювачка
блювота
блювотина
блюдо
блюзник
блюзнити
Заіскри́ти, -крю́, -ри́ш, гл. Заискриться. Засвітили зорі, замиготіли, заіскрили. Мир. ХРВ. 31. Кришталем заіскрила роса по зеленій траві. Мир. ХРВ. 39. Очі в неї заіскрили, заграли. Мир. ХРВ. 7.
Закоси́чити, -ся. Cм. закосичувати, -ся.
Зані́сно нар. То-же, что и завізно. В млині дуже занісно. Вх. Зн. 19.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». Чуб. V. 364. 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить. Ном. № 3988.
Нави́снути Cм. нависати.
Перегеня, -ні, ж. Ряженая дѣвушка, пугающая, ради шутки, подругъ: взявъ въ руки клубокъ ва́лу, вытягиваетъ ихъ вверхъ; клубокъ играетъ роль лица, которое повязываютъ платкомъ, на руки и плечи натягиваетъ рядно. Лохв. у.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки. Ном. № 3513.  
Поростаскувати, -кую, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Риндя II, -ді, м. Въ свадебныхъ празднествахъ въ Черниг. губ.: разъѣзжающіе во вторникъ послѣ свадьбы верхомъ на лошадяхъ трубачи съ трубами. МУЕ. III. 169.
Сколоти Cм. сколювати.
Нас спонсорують: