Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

близенько
близесенький
близець
близиня
близити
близитися
близісінький
близісінько
близна
близнити
близниця
близно
близнуватий
близнюк
близня
близомий
близці
близче
близчий
близчитися
близький
близькість
близько
блик
бликання
бликати
бликнути
бликоторя
блим
блимавка
блимання
блимати
блимнути
блинда
блиндарь
блинець
блиск
блиска
блискавець
блискавий
блискавиця
блискавичний
блискавка
блискавконогий
блискавчин
блискалка
блисканка
блискання
блискати
блискітка
блисковий
блисконути
блискотіти
блискотливий
блискучий
блиснути
блись
блихавити
блищавка
блищак
блищати
блищатися
блищачий
блищик
блідий
блідість
блідний
бліднути
блідолиций
блідота
блідуватий
бліх
бліхарь
бліховня
бліхування
бліхувати
блішити
блішка
бліяти
блониця
блоня
блоска
блоха
блоховник
блоховодниця
блошанка
блошня
блощинник
блощиця
блощичий
блощичка
блощичник
блуд
блудець
блудити
блудитися
блудний
блудник
блудниця
блудство
блудяга
блудяжка
блудящий
блуканина
блуканка
блукання
блукати
блуква
блучка
блювак
блювака
блюваки
блювання
блювати
блювачка
блювота
блювотина
блюдо
блюзник
блюзнити
Блазен, -зна, м. = блазень. Ном. № 1327.
Кохатися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Любить другъ друга. Нехай же нас поховають і хрест укопають, та щоб люде дивувались, як ми вірненько кохались. Мет. 98. 2)з ким, в кому. Любить кого. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Шевч. Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався. Мет. 3)в чому. Заниматься чѣмъ съ любовью, любить что-либо, находить наслажденіе, удовольствіе въ чемъ-либо. Пан дуже кохався в городах. Кв. Кохайтеся в правді! Сніп. У скупощах не кохайся! Ном. № 4675. 4) Воспитываться, нѣжиться. Ти тільки й звикла на чаях та на сахарях кохатись. Куди ж тебе наняти, таку пановиту? Харьк.
Осуд, -ду, м. Осужденіе. Єв. Мр. ІII. 29. Приймуть ще тяжчий осуд. Єв. Л. XX. 47.
Пекарня, -ні, ж. 1) Пекарня, булочная. 2) Кухня. Св. Л. 60. Сим. 130. К. ЧР. 38. Пекарня дух любить. Ном. № 10290 Ой увійшла пані у свою пекарню. Чуб. V. 1072.
Почерпати, -па́ю, -єш, гл. Черпать нѣкоторое время.
Спіх, -ху, м. Поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство. За дівкою було дуже багато снопів (нажатих), а св. Петро й каже: Господи милостивий, де цій дівці пара, шо вона має спіх такий? Грин. II. 145. У роботі багато сміху, — то мало спіху. Павлогр. у. Знай виводить та виводить, а спіху нема. Кв. Ум. спішо́к. Ном. № 10274.
Хиря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. Шевч. 569. на хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. Шевч. 436. матері їх хи́ря! Ругательство. Шевч. 168.
Хлібопекня, -ні, ж. Пекарня. Черк. у.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у.
Широковидий, -а, -е. Широколицый. Черк. у.
Нас спонсорують: