Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідняка

Бідняка, -ки, об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Рудч. Ск. І. 144. Так і видно, що бідняка вареників хоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 557). Серця не раньте дівчині бідняці. Рудан. I. 36. Ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали. Чуб. II. 302.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДНЯКА"
Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, — той векнув. Мир. Пов. II. 69.
Нещасник, -ка, м. Несчастный мужчина. (Маркіянъ Шашкевичъ. Желех.).
Нив'я, -в'я́, с. Пахотное поле, пахоть. Переорювали панське нив'я. Мир. ХРВ. 106. Довго розглядав зелене нив'я. Мир. ХРВ. 5. Жайворонки... заливаються собі по — над нив'ям. О. 1862. IV. 62. Тепер саме дикі качки по нив'ях пасуться. Черном. По нив'ю погана дорога. Міусск. окр.
Побічній, -я, -є. 1) Боковой. 2) Посторонній. Побічня служба. Левиц. Пов. 52.
Позазичати, -ча́ю, -єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.
Помісто, -та, с. = помістя. Лохв. у.
Поросль, -лі, ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце). ХС. ІІІ. 66.
Протягти, -ся. Cм. протягати, -ся.
Смалятина, -ни, ж. Запахъ горѣлаго. Торік була пожежа, а й досі ще смалятину чуть. Ном. № 4125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДНЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.