Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білісінько

Білісінько нар. Совершенно бѣло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛІСІНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛІСІНЬКО"
Божничок, -чка, м. Ум. отъ божник.
Воротниця, -ці, ж. 1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ. Угор.
Грузи́ло, -ла, с. Шесть съ желѣзной скобой, которымъ рыболовы придерживаютъ края сѣти у дна (при вытягиваніи). МУЕ. I. 46. (Добруджа).
Зарю́мати, -маю, -єш, гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.
Кресаня, -ні, ж. = крисаня. На голові кресаня в самих павах. Федьк. А брат убереться, кресаню з полами насуне на чом. Федьк. Ум. кресаночка. Здоймив, здоймив кресаночку та й перехрестився. Гол. І. 230.
Міньма́ нар. Мѣняясь, въ обмѣнъ. Я єму дав тато міньма. Вх. Зн. 36.
Поготувати, -ту́ю, -єш, гл. Наготовить, приготовить (во множествѣ). Чи все вже поготували нам на дорогу?
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка. Вх. Лем. 452.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта. Вх. Зн. 51.
Шпіальтер, -ру, м. Цинкъ. Купив міди та шпіальтеру до дзвону. Черняхов.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛІСІНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.