Бритва, -ви, ж. Бритва. Голий як бубон, а гострий як бритва. хто потопає, той ся бритви хапає. Утопающій хватается за соломинку. Ум. бритвочка, бритовка.
Булеґа, -ґи, ж. Ув. отъ булка. Голова була голена, тілько оселедець спереду (його через те й прозвали булеґою, що в його голова була так як булка обголена).
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник.
Забо́рсувати, -сую, -єш, сов. в. забо́рсати, -саю, -єш, гл. Завязывать, завязать, перепутывая (веревку) напр. волоками од постолів заборотують на ногах капці. Коси заборсані в мичку, немов жінка збіралася сховати їх під очіпок та зав'язала на тім'ї, а вони й розсипались. Вообще перепутывать, перепутать (нити). Глянь, як заборсала нитки, як їх тепер росплутувати?
Заляскоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно захлопать, защелкать. 2) Быстро заговорить; чаще: закричать рѣзкимъ голосомъ. Як заверещить, заляскотить на мене.
Кілки, кілко, мѣст. = кільки, кілько.
Кукіль, -колю, м. Раст. Куколь, Agrostema githago. Нехай радіє, поки надію серце гріє, поки росте з того зерна або кукіль, або пшениця. Вроди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю, без куколю, без метлички. Ум. куніле́ць, кукільчик. Між щирим зерном єсть і кукілець. Ой стану я, стану на нивці пшеницею... А я біля тебе буйним кукільчиком.
Ручухна, -ни, ж. Рука, ручка. Твоя ручухна подала.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Чималий, -а, -е. Порядочный, довольно большой, значительный. Городець чималий. Розвела пожар чимал. Ум. чималенький.
