Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білити

Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. МВ. шити-білити — завтра великдень. Посл. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. Шух. І. 254. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. Левиц. І. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. Чуб. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. Чуб. V. 574. 4) Лудить. Херс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛИТИ"
Барбуля, -лі, ж. Порода рыбы: mullus barbatus. Вх. Пч. II. 20.
Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Віддерти, -ся. Cм. віддирати, -ся.
Ґівґач, -ча и ґівґор, -ра, м. пт. Jynx torquilla. Вх. Лем. 407.
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Похопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспѣшить, успѣть. Підождіть, я вам постелю, — похопилася Одарка і хутко помостила подушку. Мир. Пов. II. 113. Сяде на покуті, неначе вона голова в селі, распустить язика... А я сижу, мов дурна, не можна мені за нею й словом похопитись. Левиц. ПЙО. І. 364.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.