Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Треба його дубцем бить. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Передаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. передатися, -дамся, -сися, гл.
1) Передаваться, передаться.
2) Переправляться, переправиться. Я по сім боці, ти по тім боці, — передайся до мене.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Позасихати, -хаємо, -єте, гл. Засохнуть (о многихъ). У крови волосся позасихало.
Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.
Потихи нар. = потиху.
Похильчастий, -а, -е. = похильний. Похильчасте то дерево — ялина. ямка похильчаста — яма, расходящаяся кверху.
Презмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣвать, побѣждать. За кису світ увесь не мирить; що й у панів, да й то вона все презмагає.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Роспасти, -су, -сеш, гл. Распустить. Лежить на лаві як спас, і бороду роспас.
