Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь.
Дратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Раздражать, дразнить. Буде з вас, що шляхту дурно дратували і з лукавим Острянином в степи повтікали. Кожен лист, що читав він, дратував його.
Зрінка, -ки, ж. и зрінко, -ка, с. = здрінка.
Осад, -ду, м.
1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала.
2) = осада 4.
Пожарина, -ни, ж. Пожарище. Ой так на чужині, як на пожарині, ніхто не пригорне а в лихій годині.
Правописний, -а, -е. Относящійся къ правописанію, орѳографическій.
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. Обіцяли йому срібняків дати.
Цваркати, -каю, -єш, гл.
1) Чирикать.
2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски.
Часловець, -вця, м. Часословъ.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці.
