Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

босяжник
босяк
босятник
бот
ботвина
ботей
ботелев
боти
ботик
боток
ботюк
ботя
бохало
бохон
бохунець
боцюн
боцян
бочалка
бочанець
бочанин
бочастий
боченько
бочечка
бочечок
бочистий
бочити
бочитися
бочище
бочій
бочка
бочковий
бочкори
бочкуватий
бочкур
бочок
бочонок
бочуля
боюн
боягуз
боязкий
боязко
боязливий
боязливо
боязний
боязно
боязький
боязько
боярий
боярин
бояринування
бояринувати
бояронько
боярочко
боярство
боярський
боярчик
боясть
боятися
бра
бравий
браво
брага
браговар
бражечка
бражка
бражний
бражник
бражниця
бражуха
бразилія
бразолійний
бразолійник
бразолія
бразоля
брай
брак
бракнути
бракувати
бральниця
браля
брам
брама
брамний
брамурний
брандзя
брандуші
брандушки
бранець
бранка
брання
браночка
брань
брат
братан
братанець
братаниця
братанич
братаничка
братання
брататися
браташшя
брате
братерній
братерство
братерськи
братерський
братець
братецьки
брати
братим
братимство
братина
братися
братителі
братиха
братища
братів
братівство
братієчко
братій
Дя́бель, -бля, м. = дявіл. Ти його медом масти, а він дяблем воня. Ном. № 7292.
Жі́нка, -ки, ж. 1) Женщина. Жінки довге волосся мають, а розум короткий. Ном. № 9034. І жінка одна була у кровотечі років дванадцять. Єв. Мр. V. 25. 2) Жена. Єсть у мене батько і рідная мати, єсть у мене жінки і малії діти. Мет. 94. Ум. жі́нонька, жі́ночка. А жіночки лихо дзвонять, матері глузують. Шевч. 67.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Каштанчик, -ка, м. Раст. Dianthus barbatus. ЗЮЗО. І. 121.
Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Лічи́лка, -ки, ж. Во время игры въ кузьмірки дѣти становятся рядомъ или въ кружокъ, а одинъ выходить изъ ряда и, указывая пальцемъ на каждаго, начинаетъ считать (лічити), произнося при этомъ по слову изъ особыхъ фразъ, которыя и называются лічилками. На кого упадетъ послѣднее слово, тотъ выходить. Лічилки, як у кузьмерки граються: а) Одіян, другіян, тройцан, царіцан, падан, ладан, сукман, дукман, дівен, дикса. б) Бігла вода з винограду до самого спадку, нема попа, нема дяка, не буде й порядку. Чорненькі боти пішли до роботи в красній китайці... Прикусіте пальці! Ив. 49 — 51.
Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. Чуб. V. 942. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Мир. Пов. І. 136. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. МУЕ. III. 77. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Мет. 163. Найшов купу муравки. Грин. II. 222.
Насміхати, -ха́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Стали з їх сусіди насміхати. Мет. 348.
Перелопатити, -па́чу, -тиш, гл. 1) Залежавшееся въ амбарѣ зерно перебросать лопатою съ цѣлью его просушить. Богод. у. 2) Перетасовать (карты). Що ж ти здаєш карти так, що йому чоло, а мені озадки? Ти їх лучче перелопать. (Стрижевск.).
Постарчати, -ча́ю, -єш, гл. = постачати.
Нас спонсорують: