Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

босяжник
босяк
босятник
бот
ботвина
ботей
ботелев
боти
ботик
боток
ботюк
ботя
бохало
бохон
бохунець
боцюн
боцян
бочалка
бочанець
бочанин
бочастий
боченько
бочечка
бочечок
бочистий
бочити
бочитися
бочище
бочій
бочка
бочковий
бочкори
бочкуватий
бочкур
бочок
бочонок
бочуля
боюн
боягуз
боязкий
боязко
боязливий
боязливо
боязний
боязно
боязький
боязько
боярий
боярин
бояринування
бояринувати
бояронько
боярочко
боярство
боярський
боярчик
боясть
боятися
бра
бравий
браво
брага
браговар
бражечка
бражка
бражний
бражник
бражниця
бражуха
бразилія
бразолійний
бразолійник
бразолія
бразоля
брай
брак
бракнути
бракувати
бральниця
браля
брам
брама
брамний
брамурний
брандзя
брандуші
брандушки
бранець
бранка
брання
браночка
брань
брат
братан
братанець
братаниця
братанич
братаничка
братання
брататися
браташшя
брате
братерній
братерство
братерськи
братерський
братець
братецьки
брати
братим
братимство
братина
братися
братителі
братиха
братища
братів
братівство
братієчко
братій
Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна. Чуб. V. 122.
Дово́дний, -а, -е. = Довідний.
Зазнава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. зазна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. ЗОЮР. II. 51. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. Мкр. Г. 61. 2) Сходиться, сойтись, стать въ близкія любовныя отношенія. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого опав парубок. МВ. ІІ. 141. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Мет. 50. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили. Грин. III. 186.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Оливний, -а, -е. 1) Оливный, относящійся къ деревянному маслу. 2) Масличный.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Мнж. 189. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається. О. 1862. V. Кух. 32.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта. Вас. 198.
Тілки, тілко = тілько. Сорок бочок наготовили, а тілко у одну насипали оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Упиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. упитися, уп'юся, -єшся, гл. 1) Напиваться, напиться, упиваться, упиться. Дай, Боже, пить, та не впиваться. Ном. Мені любо дівочою красою впиватись. К. Досв. 90. 2) Впиваться, впиться, вцѣпляться, вцѣпиться. Як п'явка впивсь. Ном. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася. Шевч.
Нас спонсорують: