Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Хто вище злізе, — дужче пада. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Жені́ння, -ня, с. Женитьба. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Ум. жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко.
Заде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. заде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця.
Неталан, -ну, м. Несчастіе, неудача. І неталан наш, і талан, як кажуть люде — все од Бога.
Пирожаччя, -чя, с. соб. Большіе пироги.
Послушний, -а, -е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала.
Пошеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Передъ помоломъ ободрать шелуху съ зерна.
Спорати, -раю, -єш, гл. = упорати. Спорали ячмінь, а ще гречка зосталась.