Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Блуд мі сі вчепив. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? 3) Родъ дѣтской игры. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає.
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи.
Заві́яти Cм. завівати.
Мири́тися, -рюся, -ришся, гл. Мириться. Ми тут сварились і мирились.
Молдо́ва, -ви, ж. Молдавія.
Проткнути Cм. протикати.
Хамінок, -нка, м. Чортъ.
Цупечка, -ки, ж. Коротенькая курительная трубка.
Шабашівка, -ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.
