Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бродисько
бродити
броїти
броїтися
брондза
брондзовий
броня
брослива
броснатий
брост
бростатися
бростина
броститися
бросток
бростур
брость
бростя
брочник
брояки
брувина
брувинячий
бруд
брудити
брудний
брудніти
брудно
брузумент
брук
брукати
бруква
бруку!
брукувати
брунат
брунатний
брундишка
брундук
брунелька
брунет
брунечка
брунитися
бруніти
брунчати
брунь!
брунька
брунькати
брунькувати
брус
бруселина
брусини
брусити
брусище
брусквина
брусла
бруслевина
брусленина
бруслик
бруслина
бруслинний
брусля
бруснина
брусниця
брусований
брусок
брусся
брусувати
брусяка
брусячча
брухатий
брухо
бруховещина
брушляк
бруштин
бруя
брьохати
брьохатися
брьохнути
бряжчати
брязк
брязкало
брязкальце
брязкання
брязкати
брязкач
брязкити
брязкілка
брязкіт
брязкітка
брязкотало
брязкотіння
брязкотіти
брязкотня
брязкун
брязкутка
брязкучий
брязнути
брязок
брязчати
брязь!
брякнути
брякти
бряма
брямчати
брячка
буба
бубарчук
бубарь
бубачка
бублейниця
бублешниця
бублик
бубликів
бублиця
бубличок
бублишний
бублишниця
бублій
бублійниця
бубляхи
бубна
бубнарити
Бовкунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.
Гарбуз, -за, м. 1) Тыква, Cucurbita maxima. 2) дати гарбуза. Отказать сватающемуся. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала. Чуб. II. 92. покуштувати, взяти, з'їсти гарбуза. Получить отказъ при сватовствѣ. Ном. № 8976. Ум. гарбузець. Ув. гарбузище, гарбузяка.
За́їди, -дїв, м. мн. 1) Язвинки по угламъ рта. 2) Желтая кожица въ углахъ клюва молодыхъ птицъ. Пташки цвірінькали, роздявляючи червоні роти з жовтими заїдами. Левиц. Пов. 150. 8) Хищеніе, пользованіе чужимъ. А і тогді не без заїдів було: не дали нам за треть года жаловання. ЗОЮР. І. 70. Усюди не без заїдів. Ном. № 10627.
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням. Св. Л. 201.
Рапчак, -ка, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Сіделко, -ка, с. Ум. отъ сідло. АД. І. 10. 2) = сіделка. Лохв. у.
Спідручний, -а, -е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны погонича.
Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.
Цявкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цявквути, -кну, -неш, гл. = дзявкати, дзявкнути. Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу. Г. Барв. 447.
Чудовисько, -ка, с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679.