Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бродисько
бродити
броїти
броїтися
брондза
брондзовий
броня
брослива
броснатий
брост
бростатися
бростина
броститися
бросток
бростур
брость
бростя
брочник
брояки
брувина
брувинячий
бруд
брудити
брудний
брудніти
брудно
брузумент
брук
брукати
бруква
бруку!
брукувати
брунат
брунатний
брундишка
брундук
брунелька
брунет
брунечка
брунитися
бруніти
брунчати
брунь!
брунька
брунькати
брунькувати
брус
бруселина
брусини
брусити
брусище
брусквина
брусла
бруслевина
брусленина
бруслик
бруслина
бруслинний
брусля
бруснина
брусниця
брусований
брусок
брусся
брусувати
брусяка
брусячча
брухатий
брухо
бруховещина
брушляк
бруштин
бруя
брьохати
брьохатися
брьохнути
бряжчати
брязк
брязкало
брязкальце
брязкання
брязкати
брязкач
брязкити
брязкілка
брязкіт
брязкітка
брязкотало
брязкотіння
брязкотіти
брязкотня
брязкун
брязкутка
брязкучий
брязнути
брязок
брязчати
брязь!
брякнути
брякти
бряма
брямчати
брячка
буба
бубарчук
бубарь
бубачка
бублейниця
бублешниця
бублик
бубликів
бублиця
бубличок
бублишний
бублишниця
бублій
бублійниця
бубляхи
бубна
бубнарити
Білозірка, -ки, ж. 1) Красавица, милая. 2) Одинъ изъ видовъ крымской соли. Сумск. у. Ум. білозірочка. Моя панночко, моя дівочко, моя непорочная білозірочко. Мет. 122. Какъ эпитетъ перепелки: Тут була перепілочка.... тут була білозірочка. Чуб. ІІІ. 64.
За́ку́ска, -ки, ж. Закуска. Стор. МПр. 74. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ном. № 12073. Ум. за́кусочка.
Здоби́чний, -а, -е. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. К. ЦН. 220. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине. К. МБ. II. 125.
Мирлу́га, -ги, ж. Берлога. Левч. 4. (Черниг.).  
Ненаїсть, -ти, ж. Ненасытность. Камен. у.
Нуждити, -жду, -диш, гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем. Мкр. Н.
Перебивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл. 1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю. Стор. МПр. 151. 2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив. Чуб. III. 104. 3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб'ю, то я буду старша. Гн. II. 221. 4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать. Мил. 212.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Плигання, -ня, с. Прыганье.
Утиснути, -ся. Cм. утискати, -ся.
Нас спонсорують: