Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бродисько
бродити
броїти
броїтися
брондза
брондзовий
броня
брослива
броснатий
брост
бростатися
бростина
броститися
бросток
бростур
брость
бростя
брочник
брояки
брувина
брувинячий
бруд
брудити
брудний
брудніти
брудно
брузумент
брук
брукати
бруква
бруку!
брукувати
брунат
брунатний
брундишка
брундук
брунелька
брунет
брунечка
брунитися
бруніти
брунчати
брунь!
брунька
брунькати
брунькувати
брус
бруселина
брусини
брусити
брусище
брусквина
брусла
бруслевина
брусленина
бруслик
бруслина
бруслинний
брусля
бруснина
брусниця
брусований
брусок
брусся
брусувати
брусяка
брусячча
брухатий
брухо
бруховещина
брушляк
бруштин
бруя
брьохати
брьохатися
брьохнути
бряжчати
брязк
брязкало
брязкальце
брязкання
брязкати
брязкач
брязкити
брязкілка
брязкіт
брязкітка
брязкотало
брязкотіння
брязкотіти
брязкотня
брязкун
брязкутка
брязкучий
брязнути
брязок
брязчати
брязь!
брякнути
брякти
бряма
брямчати
брячка
буба
бубарчук
бубарь
бубачка
бублейниця
бублешниця
бублик
бубликів
бублиця
бубличок
бублишний
бублишниця
бублій
бублійниця
бубляхи
бубна
бубнарити
Безздоров'Я, -в'я, с. Отсутствіе здоровья, безсиліе, хилость. Оттак то, — каже (втікач з Азова)... в чистому степу одно безхліб'я, а друге безвіддя, а трете безздоров'я. КС. 1882. XII. 502.
Допе́рти Cм. допорати.
Дрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Метаться изъ стороны въ сторону отъ укусовъ оводовъ (о скотѣ). 3) Сердиться, бѣситься, капризничать. Оханися ж, не дрочися, не басуй, Панаску! Мкр. Н. 9. 3) Дразниться. Ти дрочишся з мене. Драг. 51.
Замо́тувати, -тую, -єш, сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. МВ. ІІ. 7. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 358. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Чг. 27. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. Чуб. V. 220. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Св. Л. 5. Сьому не збувало на сльози. Св. Л. 110. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало. Св. Л. 129.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістатиТо був волом, а то не хочеш зостатися конем. Ном. № 1865. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь. Мнж. 129.
Кивнути Cм. кивати.
Міток, -тка, м. Мѣра нитокъ въ 40 или 50 пасомъ. Чуб. VII. 408 и Залюбовск. Мітки бувають круглі, в яких одно пасмо має 60 ниток і чиноваті, в яких одно пасмо має лиш 30 ниток. МУЕ. ІІІ. 13, 24. Міток із матірного прядіво. КС. 1893. VII. 80. Ізстаріли мене, ненько моя, та чужії мітки. Чуб. V. 553. Хто мені буде чужі мітки одпрядать? Мил. 219.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Нас спонсорують: