Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бродисько
бродити
броїти
броїтися
брондза
брондзовий
броня
брослива
броснатий
брост
бростатися
бростина
броститися
бросток
бростур
брость
бростя
брочник
брояки
брувина
брувинячий
бруд
брудити
брудний
брудніти
брудно
брузумент
брук
брукати
бруква
бруку!
брукувати
брунат
брунатний
брундишка
брундук
брунелька
брунет
брунечка
брунитися
бруніти
брунчати
брунь!
брунька
брунькати
брунькувати
брус
бруселина
брусини
брусити
брусище
брусквина
брусла
бруслевина
брусленина
бруслик
бруслина
бруслинний
брусля
бруснина
брусниця
брусований
брусок
брусся
брусувати
брусяка
брусячча
брухатий
брухо
бруховещина
брушляк
бруштин
бруя
брьохати
брьохатися
брьохнути
бряжчати
брязк
брязкало
брязкальце
брязкання
брязкати
брязкач
брязкити
брязкілка
брязкіт
брязкітка
брязкотало
брязкотіння
брязкотіти
брязкотня
брязкун
брязкутка
брязкучий
брязнути
брязок
брязчати
брязь!
брякнути
брякти
бряма
брямчати
брячка
буба
бубарчук
бубарь
бубачка
бублейниця
бублешниця
бублик
бубликів
бублиця
бубличок
бублишний
бублишниця
бублій
бублійниця
бубляхи
бубна
бубнарити
Закипі́ти Cм. закипати.
Інтерес, -су, м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381.
Кава, -ви, ж. 1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. Левиц. І. 318. 2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. 3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: — «Що ж як кава прийде?!» — Не прийде, — одказують їй усі. — «А як вовк присуне?» МВ. ІІІ. 68. Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш — турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі — чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. МВ. ІІІ. 72. Ум. кавка, кавонька, кавочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. Гол. І. 106. Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Н. п. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Н. п. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку. Чуб. V. 458.
Порть, -ті, ж. = порт 1. Гол. Од. 55.
Причаїтися, юся, -їшся, гл. Притаиться. Желех.
Рознедужатися, -жаюся, -єшся, гл. Разболѣться. Рознедужався Павло мій. МВ. І. 8.
Ситінка, -ки, ж. ? Дивись яка ситінка в очах. Ном. № 13926.
Сутки 2, -ток, ж. Узкій проходъ, промежутокъ между двумя строеніями, плетнями, узкій корридоръ, узкій переулокъ. Шух. І. 75. Ум. суточки. У суточки тіснії ідуть бояре краснії. Гол. IV. 351.
Табун, -на, м. 1) Табунъ. Вас. 197. Ой чий же то сивий коничок по табуні ходить? Грин. III. 589. 2) Стая, стадо. І тілько край ставка оставсь табун утят. Греб. 387. Дрохви, журавлі, хохітва підіймались табунами. Стор. Оселедці ходять табунами. Шейк. Табун горобців і табун мишей. Грин. II. 244. Ум. табунець, табунчик. Засоромивсь осміяний, горобець та й покинув ріднесенький табунець. Гліб.
Ухвоськати, -каю, -єш, гл. = забовтати, задріпати. Червона плахточка на ній. та така ухвоськана. Г. Барв. 376.
Нас спонсорують: