Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бродисько
бродити
броїти
броїтися
брондза
брондзовий
броня
брослива
броснатий
брост
бростатися
бростина
броститися
бросток
бростур
брость
бростя
брочник
брояки
брувина
брувинячий
бруд
брудити
брудний
брудніти
брудно
брузумент
брук
брукати
бруква
бруку!
брукувати
брунат
брунатний
брундишка
брундук
брунелька
брунет
брунечка
брунитися
бруніти
брунчати
брунь!
брунька
брунькати
брунькувати
брус
бруселина
брусини
брусити
брусище
брусквина
брусла
бруслевина
брусленина
бруслик
бруслина
бруслинний
брусля
бруснина
брусниця
брусований
брусок
брусся
брусувати
брусяка
брусячча
брухатий
брухо
бруховещина
брушляк
бруштин
бруя
брьохати
брьохатися
брьохнути
бряжчати
брязк
брязкало
брязкальце
брязкання
брязкати
брязкач
брязкити
брязкілка
брязкіт
брязкітка
брязкотало
брязкотіння
брязкотіти
брязкотня
брязкун
брязкутка
брязкучий
брязнути
брязок
брязчати
брязь!
брякнути
брякти
бряма
брямчати
брячка
буба
бубарчук
бубарь
бубачка
бублейниця
бублешниця
бублик
бубликів
бублиця
бубличок
бублишний
бублишниця
бублій
бублійниця
бубляхи
бубна
бубнарити
Буткол, -ла, м. Мѣстное названіе малорусса изъ Добруджи; живущіе тамъ малоруссы потомки ушедшихъ въ Турцію запорожцевъ и бѣглыхъ крестьянъ изъ Галиціи. О. 1861. I. 264.
Красоля, -лі, ж. Раст. Настурціи. Tropaeolum majus. От примостилась (муха) на красолі та й думає про те, що як то гарно жить на волі. Гліб.
Молоде́цтво, -ва, с. Жизнь парня, юношество, состояніе юношества. Покличте мені найменшого братіка, нєх я йому здам молодецтво своє і коника вороного, і сідельце золотев. Рк. Макс. Ой слухайте, бояре, де голубець гуде, там наш Андрієчко молодецтво здає. Маркев. 137.
Нама́щувати, -щую, -єш, сов. в. намастити, -мащу, -стиш, гл. 1) Намасливать, намаслить. Намастила вареничків не з солоним маслом. Мил. 73. 2) Намазывать, намазать. Ой дівчино милостива, чим ти брови намастила? Намастила кукурвасом. Н. п. 3) Помазывать, помазать. Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене. Єв. Л. IV. 18.
Обсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обсмикатися, -каюся, -єшся и обсми́чуся, -чешся, одн. в. обсмикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обдергиваться, обдернуться, оправиться. Панночка вертілась та обсмикувалась, як пташка. Левиц. І. 235.
Обтікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обтекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Обтекать, обтечь. Смотрич обтікає город кругом. Св. Л. 213. 2) Обнимать, обнять. Шух. І. 74.
Скорохвацький, -а, -е. Спѣшный, быстрый. Проміж таким скорохвацьким ділом ще вспів і трейчи кахикнути. Кв.
Сойка, -ки, ж. 1) = соя. Вх. Пч. II. 10.лісова. пт. = лускогоріх. Вх. Пч. II. 9.
Сябрувати, -брую, -єш, гл. Водить компанію. Конст. у.
Щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Шевч. 495. Ум. щепочка.
Нас спонсорують: