Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бродисько
бродити
броїти
броїтися
брондза
брондзовий
броня
брослива
броснатий
брост
бростатися
бростина
броститися
бросток
бростур
брость
бростя
брочник
брояки
брувина
брувинячий
бруд
брудити
брудний
брудніти
брудно
брузумент
брук
брукати
бруква
бруку!
брукувати
брунат
брунатний
брундишка
брундук
брунелька
брунет
брунечка
брунитися
бруніти
брунчати
брунь!
брунька
брунькати
брунькувати
брус
бруселина
брусини
брусити
брусище
брусквина
брусла
бруслевина
брусленина
бруслик
бруслина
бруслинний
брусля
бруснина
брусниця
брусований
брусок
брусся
брусувати
брусяка
брусячча
брухатий
брухо
бруховещина
брушляк
бруштин
бруя
брьохати
брьохатися
брьохнути
бряжчати
брязк
брязкало
брязкальце
брязкання
брязкати
брязкач
брязкити
брязкілка
брязкіт
брязкітка
брязкотало
брязкотіння
брязкотіти
брязкотня
брязкун
брязкутка
брязкучий
брязнути
брязок
брязчати
брязь!
брякнути
брякти
бряма
брямчати
брячка
буба
бубарчук
бубарь
бубачка
бублейниця
бублешниця
бублик
бубликів
бублиця
бубличок
бублишний
бублишниця
бублій
бублійниця
бубляхи
бубна
бубнарити
Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Грин. І. 285. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише. Шевч. 67.
Виявити, -ся. Cм. виявляти, -ся.
Гірко нар. 1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути. Ном. № 4775. 2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Лукаш. Гірко зароби, солодко ззіж. Ном. № 9968. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Федьк. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Забійня́, -ні, ж. У колесниковъ при гнутьи ободовъ: столбъ возлѣ пенька, — между нимъ и пенько́м закладывается комлевая часть обода при его загибаніи вокругъ пенька. Вас. 147.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Лискави́ця, -ці, ж. Зарница.
Облюбити, -блю́, -би́ш, гл. Полюбить. Ой як би я учинив зроду над тобою, коль я собі облюбив тебе ще змолоду. Гол. II. 413.
Послувати, -лую, -єш, гл. Быть депутатомъ въ парламентѣ, въ сеймѣ. Желех.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Шкельце, -ця, с. Ум. отъ шкло.
Нас спонсорують: