Випочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ.
Зароботя́щий, -а, -е. Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний.
Крупний, -а́, -е́ = крупкий. Зазнаєши крупного й м'ягкого.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ).
Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни.
Роспрядівитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка.
Ростворити, -ся. Cм. ростворяти, -ся.
Селюк, -ка, м. Житель села, деревенщина. Простий люд — селюки.