Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бродисько
бродити
броїти
броїтися
брондза
брондзовий
броня
брослива
броснатий
брост
бростатися
бростина
броститися
бросток
бростур
брость
бростя
брочник
брояки
брувина
брувинячий
бруд
брудити
брудний
брудніти
брудно
брузумент
брук
брукати
бруква
бруку!
брукувати
брунат
брунатний
брундишка
брундук
брунелька
брунет
брунечка
брунитися
бруніти
брунчати
брунь!
брунька
брунькати
брунькувати
брус
бруселина
брусини
брусити
брусище
брусквина
брусла
бруслевина
брусленина
бруслик
бруслина
бруслинний
брусля
бруснина
брусниця
брусований
брусок
брусся
брусувати
брусяка
брусячча
брухатий
брухо
бруховещина
брушляк
бруштин
бруя
брьохати
брьохатися
брьохнути
бряжчати
брязк
брязкало
брязкальце
брязкання
брязкати
брязкач
брязкити
брязкілка
брязкіт
брязкітка
брязкотало
брязкотіння
брязкотіти
брязкотня
брязкун
брязкутка
брязкучий
брязнути
брязок
брязчати
брязь!
брякнути
брякти
бряма
брямчати
брячка
буба
бубарчук
бубарь
бубачка
бублейниця
бублешниця
бублик
бубликів
бублиця
бубличок
бублишний
бублишниця
бублій
бублійниця
бубляхи
бубна
бубнарити
Ганетьба, -би, ж. Сильное порицаніе, поношеніе, стыдъ. Її тільки ганетьбою і можна придавити.
Глава, -ви, ж. 1) = голова. 2) Глава въ книжкѣ. 3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = главосік.
Ґоспода́рський, -а, -е = Господарський. Жид з гиндлю жиє. Він до ґосподарської роботи це вдалий. ЕЗ. V. 200.
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Шух. І. 179. Cм. кінатов.
Мальо́ваний, -а, -е. 1) Расписанный, раскрашенный. В нього хата з сосни, з ялини, вся мальована. Чуб. III. 416. Купи ж мені, мати, мальовані п'яльця. Мет. 2) Цвѣтной, изукрашенный. Прилетіла пташка — мальовані крильця. Мет. 103. Ой із города із Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена. Лукаш. 15. 3) Красивый (о человѣкѣ); выхоленный, красивый. Іде було собі як мальована: очі у землю спущені, і не дивиться. МВ. Та й поберемося, моя крале мальована. Шевч. 621. Не пускайте до нас ваших мальованих паничів, що вміють дівочим розумом і серцем, як пахущою квіточкою, що-дня міняючи, забавлятися. К. (О. 1861. І. 313). Мальованим конем не далеко в'їдеш. Ном. № 5248.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ. Вх. Зн. 52.
Порозливати, -ва́ю, -єш, гл. Разлить (во множествѣ). (Вода) скрізь по долівці порозливана. О. 1862. III. 32. К великодню водами порозлива. Мил. 208.
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Нас спонсорують: