Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бродисько
бродити
броїти
броїтися
брондза
брондзовий
броня
брослива
броснатий
брост
бростатися
бростина
броститися
бросток
бростур
брость
бростя
брочник
брояки
брувина
брувинячий
бруд
брудити
брудний
брудніти
брудно
брузумент
брук
брукати
бруква
бруку!
брукувати
брунат
брунатний
брундишка
брундук
брунелька
брунет
брунечка
брунитися
бруніти
брунчати
брунь!
брунька
брунькати
брунькувати
брус
бруселина
брусини
брусити
брусище
брусквина
брусла
бруслевина
брусленина
бруслик
бруслина
бруслинний
брусля
бруснина
брусниця
брусований
брусок
брусся
брусувати
брусяка
брусячча
брухатий
брухо
бруховещина
брушляк
бруштин
бруя
брьохати
брьохатися
брьохнути
бряжчати
брязк
брязкало
брязкальце
брязкання
брязкати
брязкач
брязкити
брязкілка
брязкіт
брязкітка
брязкотало
брязкотіння
брязкотіти
брязкотня
брязкун
брязкутка
брязкучий
брязнути
брязок
брязчати
брязь!
брякнути
брякти
бряма
брямчати
брячка
буба
бубарчук
бубарь
бубачка
бублейниця
бублешниця
бублик
бубликів
бублиця
бубличок
бублишний
бублишниця
бублій
бублійниця
бубляхи
бубна
бубнарити
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Ло́вкий, -а, -е. Хорошій; красивый; вкусный. Ловка пісня. Зміев. у. Ловка квіточка. Зміев. у. Ловкий борщ. Сосниц. у. Ум. ловке́нький, ловенький. А були (поросятка) одно в одно, такі ловенькі. Г. Барв. 244.
Пересовуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пересуватися.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу. МВ. ІІ. 118.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Г. Барв. 422. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. І. 9. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди. Богодух. у.
Попробувати 2, -бую, -єш, гл. Испытать, испробовать Ходім же тепер ...попробувати сили, — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 16.
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. Чуб. II. 656. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Проморити, -рю́, -риш, гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.
Ціна 2, -ни, ж. 1) = цина. 2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. І. 74.
Нас спонсорують: