Брьохнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брьохати. 1) Упасть, шлепнуться. Так і брьохнув у воду. Об землю брьохнув, засовав ногами і пропав. 2) Швырнуть, оросить, ударивъ обо что. Брьохнув оберемок об землю.
Депута́т, -та, м. 1) Депутатъ. Од цариці знов приказ: прислати до столиці депутатів. 2) Собственникъ полонини.
Єрети́́чий, -а, -е. Еретическій. Бранное слово. Єретичий син, єретича дочка. Єретичі черкеси.
Жаха́нка, -ки, ж. = жахання?
Ластовиння, -ня, с. Веснушки. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши вперше весною ластівку,... умивається, щоб не було того ластовиння. Ото як тебе ластовиння обсіло!
Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє.
Післище, -ща, с. Ремень, на которомъ висятъ стремена.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь.
Сховач, -ча, м. Прячущій что либо, берущій на сохраненіе.
Чубица, -ци, ж. = чуб.
