Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Гу́ся́тина, -ни, ж. Гусиное мясо, гусятина. Снідання дає — все гусятину.
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Натасувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Набить, наколотить. І боки так натасувала...
2) Набить, наполнить что-либо. Натасувати в горнє бульби.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Сиродій, -дою, м. Сырое молоко.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл.
1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті.
2) — коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Cм. тупцювати.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
