Випростувати, -тую, -єш, сов. в. випростати, -таю, -єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. ніжки випростати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Затала́патися, -паюся, -єшся, гл. Зашлепаться въ грязи, забрызгаться грязью. Глянь, як заталапалась, і тварі не знать.
Згли́бити, -блю, -биш, гл. Понять, постигнуть до глубины. Добре зглибив дітську натуру.
Ле́жник, -ка, м. 1) Боровъ дымовой трубы? «Любимымъ мѣстопребываніемъ «вихованця» есть «ле́жник», на чердакѣ». 2) ле́жники справляти = лежня справляти.
Міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Пробантний, -а, -е. Опытный.
Рибин, -на, -не. Рыбій. Збірав музики — рибини язики.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія.