Близець, -зця, м. = близнюк 1. Она мава блисьці (два хвопці).
Видніти, -ніє, гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. У неділю рано задзвонили в дзвони. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. 4) Родъ писанки. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Мачкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Карабкаться. Перекинулися з возами у яр та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я дамко від'їхав.
Нагетьманува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Долго побыть гетманомъ.
Очищати, -ща́ю, -єш, сов. в. очистити, -щу, -стиш, гл. Вычищать, вычистить. Очищаєш ти, водо явленная, новорожденного од позору.
Пилка II, -ки, ж. Пылинка. Ум. пилочка. Нема муки ні пилочки.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов.