Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрецький
білогривець
білогривий
білогруд
білогрудець
білогрудий
білогрудик
білогрудчик
білогубий
білогузка
білозерець
білозір
білозірець
білозірка
білозор
білозорець
білозорий
білозубий
білок
білокопитий
білокост
білокрилець
білокрилий
білолиций
білоніг
білоніжка
білоногий
білоок
білоплечий
білорів
білоріпа
білорогий
білорукий
білорум'яний
білоручечка
білоручка
білослива
білотарчик
білотурка
білоусий
білохатий
білохвостий
білочка
білочник
білошка
білток
білування
білувати
білуватий
білуватися
білуга
білужий
білужина
білуха
білченя
білш
біль I
біль II
біль III
більмак
більмач
більмачок
більмо
більмовий
більовий
більчок
більш
більшати
більше
більший
більшина
більшити
більшість
білюга
білюх
білющий
біля
білявий
білявина
білявиця
білявіти
білявка
білявша
біляк
біляний
білянка
біляр
білястий
білячий
бім-бім!
бімбувати
бір I
бір II
біржа
біржак
біржаник
біржовик
бірмак
бірник
бірок
бірувати
бірше
біс
бісдерево
бісеня
бісик
бісиний
бісів
бісіянський
біскуп
бісма
бісний
бісновистий
біснуватий
біснуватися
бісовський
бісовщина
бісота
бісурка
бісурман
Величатися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491. 2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Коров'ярка, -ки, ж. Хлѣвъ для коровы. Вх. Лем. 427.
Куляс, -са, м. Особаго рода желѣзный крючекъ съ деревянной рукояткой для выниманія еще горячей посуды послѣ обжиганія въ горнѣ. Вас. 179.
Намо́нятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Натрудиться, устать. Так за день намонялась, що крий, Боже! аж кісточки всі болять. О. 1861. XI. Кух. 26. Я оце так за ранок намонявсь, тілько хотів супочити. 2) Напиться пьянымъ, налимониться. Намонявся так, що ні татка, ні матки, — нічого не тямле. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Пробірати, -ра́ю, -єш, сов. в. пробрати, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Вырывать, вырвать (часть растеній). Пробрала коноплі. 2)місто. Очищать, очистить, освободить, приготовить мѣсто. Мил. 189. Та пробірайте ж, моя матінко, містечко біля себе, приймайте і пригортайте мене до себе! Мил. 202.
Радісінький, -а, -е. Очень радый. Радісінькі, що піймали. Шевч. 860.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. Гол. V. 938. 4) Зубья въ блят'ѣ. Вас. 166. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Черк. у. Ум. тро́стка. Мнж. 55. 56. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається. Грин. III. 40.
Цвист, -ту, м. Одна пара нитей основы (у ткача). Вас. 166.
Нас спонсорують: