Вивороть, -ті, ж. Поваленное вѣтромъ дерево.
Вітруватий, -а, -е. О деревѣ: съ трещинами въ корѣ, проникающими до древесины.
Гадюча, -ча́ти, с. = гадюченя.
Дрочли́вий, -а, -е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). Cм. дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після.
Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є.
Старожил, -ла, м. Старикъ. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричи положила і обнімавши старожила, біліла любочка як сніг.
Тараракати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ тарара; твердить одно и то-же; говорить вздоръ.
Турма 1, -ми, ж. соб. Стадо овецъ. Турма вже йде з поля. Що то в полі за димове?... чи вівчарі турми гонять? Ум. турмонька, турмочка. Овець турмонька.
Уймати, -маю, -єш, сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва.
Фуркати, -каю, -єш, гл.
1) Трещать фуркалом.
2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ.