Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрецький
білогривець
білогривий
білогруд
білогрудець
білогрудий
білогрудик
білогрудчик
білогубий
білогузка
білозерець
білозір
білозірець
білозірка
білозор
білозорець
білозорий
білозубий
білок
білокопитий
білокост
білокрилець
білокрилий
білолиций
білоніг
білоніжка
білоногий
білоок
білоплечий
білорів
білоріпа
білорогий
білорукий
білорум'яний
білоручечка
білоручка
білослива
білотарчик
білотурка
білоусий
білохатий
білохвостий
білочка
білочник
білошка
білток
білування
білувати
білуватий
білуватися
білуга
білужий
білужина
білуха
білченя
білш
біль I
біль II
біль III
більмак
більмач
більмачок
більмо
більмовий
більовий
більчок
більш
більшати
більше
більший
більшина
більшити
більшість
білюга
білюх
білющий
біля
білявий
білявина
білявиця
білявіти
білявка
білявша
біляк
біляний
білянка
біляр
білястий
білячий
бім-бім!
бімбувати
бір I
бір II
біржа
біржак
біржаник
біржовик
бірмак
бірник
бірок
бірувати
бірше
біс
бісдерево
бісеня
бісик
бісиний
бісів
бісіянський
біскуп
бісма
бісний
бісновистий
біснуватий
біснуватися
бісовський
бісовщина
бісота
бісурка
бісурман
Балія, -лії, ж. Родъ низкой и широкой кадки для мойки бѣлья. Шейк. Черниг. у. У нас нема балії, ми в ночвах сорочки оджимаєм. Кіевск. у. Ум. балійка.
Зачервоні́тися, -ні́юся, -єшся, гл. Раскраснѣться, зардѣться. Зачервонілася, як та квіточка. К. Орися. (ЗОЮР. II. 201).
Камізелок, -лка, м. Жилетъ. Гол. Од. 15.
Олгати, олжу, -жеш, гл. Лгать. Встрѣчено въ народи, думѣ: А будемо ми, брати, перед отцем, перед маткою олгати, так буде нас Господь милосердний і видимо й невидимо карати. АД. І. 119.
Парник, -ка, м. 1) Ящикъ, предохраняющій колесо водяной мельницы отъ обмерзанія. Радом. у. 2) Парникъ. Левиц. І. 3) Родъ спиртнаго напитка. Ум. парничок. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка, калинівочка, вишнівка, парничок, тернівка. Мкр. Н. 34.
Потерпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає. Чуб. V. 1091. 2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. ЕЗ. V. 200. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Н. Вол. у. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Н. Вол. у. Злодій їден за другого потерпає. Н. Вол. у.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. Млак. 49. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Топитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Топиться. Не топись, козаче, марно душу згубиш. Н. п. 2) Расплавляться, растапливаться, оплывать, таять. Свічка топиться. Шейк.
Трахтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) = трактувати. 2) Разсуждать, разговаривать; судить, осуждать. Не видно про мене трахтують, видно про мою землю Грицько замишляє. Мир. Пов. І. 154. Я ж думала, воріженьки шо сплять і не чують, — вони ж мене молодую судять і трахтують. Грин. III. 190.
Нас спонсорують: