Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білогрецький
білогривець
білогривий
білогруд
білогрудець
білогрудий
білогрудик
білогрудчик
білогубий
білогузка
білозерець
білозір
білозірець
білозірка
білозор
білозорець
білозорий
білозубий
білок
білокопитий
білокост
білокрилець
білокрилий
білолиций
білоніг
білоніжка
білоногий
білоок
білоплечий
білорів
білоріпа
білорогий
білорукий
білорум'яний
білоручечка
білоручка
білослива
білотарчик
білотурка
білоусий
білохатий
білохвостий
білочка
білочник
білошка
білток
білування
білувати
білуватий
білуватися
білуга
білужий
білужина
білуха
білченя
білш
біль I
біль II
біль III
більмак
більмач
більмачок
більмо
більмовий
більовий
більчок
більш
більшати
більше
більший
більшина
більшити
більшість
білюга
білюх
білющий
біля
білявий
білявина
білявиця
білявіти
білявка
білявша
біляк
біляний
білянка
біляр
білястий
білячий
бім-бім!
бімбувати
бір I
бір II
біржа
біржак
біржаник
біржовик
бірмак
бірник
бірок
бірувати
бірше
біс
бісдерево
бісеня
бісик
бісиний
бісів
бісіянський
біскуп
бісма
бісний
бісновистий
біснуватий
біснуватися
бісовський
бісовщина
бісота
бісурка
бісурман
Грошови́й, -а́, -е́. Денежный. Грошові податки. Грошове́ ві́йсько. Наемное войско. Грошови́й коза́к. Наемный козакъ (для войны). К. ДН. 226. Ходив війною з козацтвом грошовим. К. МБ. II. 121.
Доконча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчати.
Накльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. наклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О яйцѣ съ птенцомъ: наклевываться, наклюнуться, пробиваться, пробиться сквозь стѣнку яйца передъ вылупкой. Коли наклюнулось, то й вилупиться. Ном. № 4890. 2) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться. У нас наклюнулось наче на хороше життя. Г. Барв. 282. (Думка) тільки накльовувалась у його. Левиц. І. 470. Наше слово загартоване в устах Олегів, Святославів, Володимерів іще тогді, як Москва й не наклюнулась. K. ХП. 128.
Нетяга, -ги, м. Бобыль, бѣдняга. Чи нема де якого нетяги? Рудч. Ск. II. 9. На козаку, бідному нетязі три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмеловая. На козаку, бідному нетязі, сап'янці — видні п'яти й пальці, де ступить — босої ноги слід пише. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має; вона дощем покрита, а вітром на славу козацьку підбита. ЗОЮР. І. 200 — 201. Ум. нетяженька. Нетяго, нетяго, нетяженько моя! де заслужчина твоя? Грин. III. 206. Ув. нетяжище. Струни мої, струни золотії! заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. ЗОЮР. І. 316.
Обіпрясти Cм. обпрядати.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Підустов, -тви, ж. = підуства. Вх. Пч. II. 19.
Стручкуватий, -а, -е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох. 2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. Н. Вол. у.
Сцілення, сціли́ти, сцілющий, сціляти. Cм. зцілення и пр.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой. Желех.
Нас спонсорують: