Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Догори́ нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Догори́ нога́ми. Вверхъ ногами. Догори́ че́рева. Навзничъ. Крутнувсь догори черева. Лягти́ догори́ че́рева. Лечь на спину. Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею.
Мра́зниця, -ці, ж. Топкое, болотистое мѣсто въ лѣсу.
Музи́чний, -а, -е. Музыкальный. Музичні вар'яції. Музичний і читальний вечір.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый.
Хутко нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ум. хутенько. Хутенько йди!
Чмовх, -ха, м. Поползень, Sitta euroраеа.
