Благостиня, -ні, ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. До кого мені сховатись, де шукати благостині?
Бовгарка, -ки, ж. Загонь для скота, то же, что и загорода.
Гарювати, -рю́ю, -єш, гл. Шалить.
Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Дівчина, затулившись руками, ридає. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся.
Козачина, -ни, ж.
1) Молодой человѣкъ, молодець.
2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці.
Полинути, -ну́, -не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Козак як голуб: знявся та й полинув.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка.
Сажка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сажа.
2) = зана = зона. Вона буває у пшениці і в просі, — так, як качанчик і з його так як сажа сиплеться. Через його борошно буває чорне. Діти як углядять та кричать: ось де сажок багато! та вибірають іх.
3) = верша.
Схоронення, -ня, с. Сохраненіе. Дала я свої гроші до схоронення.
Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався.
