Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біжник

Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЖНИК"
Баляс, -су, м. Шумъ. Шейк.
Вутеня, -няти, с. = утеня. Нехай мої вутенята в городі у тебе. Грин. ІІІ. 250.
Змережувати, -жую, -єш, сов. в. змережити, -жу, -жиш, гл. 1) Испещрять, испещрить узорами и пр. Тонесеньку хустку сріблом мережиш; та як змережила, сльозами зросила. Федьк. І. 106. 2) Расшивать, расшить мере́жками. 3) Соединять, соединить мере́жкою двѣ части рубашки, два куска ткани.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти. Черниг. у.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Твердіський, -а, -е. = твердісінький. Шейк.
Уклін, -лону, м. Поклонъ. Чуб. IV. 220.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.