Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

білан

Білан, -на, м. 1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче. Зміев. у. 2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр. 3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. ІІІ. 224. Ум. біланчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІЛАН"
Де́нно нар. Днемъ. Били турка денно, нічно. Мет. 429.
Завари́ти Cм. заварювати.
Капслевий, -а́, -е́ Пистонный (о ружьѣ). Шух. I. 229.
Надгорну́ти Cм. надгортати.
Облуплений, -а, -е. Ободранный. знають як облупленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ. Мнж. 168.
Обобічний, -а, -е. Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки.
Повала, -ли, ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Сліпи, -пів, м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у.
Укидання, -ня, с. Вбрасываніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІЛАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.