Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! кий чорт!
Коштовий и коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток.
Півкошик, -ка, м. Рыболовный, плетеный изъ прутьевъ снарядъ, родъ корзины съ небольшимъ отверстіемъ, въ которое вгоняется рыба.
Попередумувати, -мую, -єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.
Поперекручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекрутитися, но во множествѣ.
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Улещати, -щаю, -єш, сов. в. улестити, улещу, -стиш, гл. Умасливать, умаслить, задабривать, задобрить, ублажать, ублажить. Язиком його влещає, в серці иншу думку має. Як її не улещав, а не схотіла зостатися. Стали улещать чоловіка, щоб він заночував у них.
Утроє нар. Втрое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Не плети кісоньки утроб.
