Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідолака

Бідолака, -ки, об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАКА"
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Жабни́к, -ка́, Раст. a) Caltha palustris. Вх. Пч. І. 9. б) Alisma plantago. Вх. Уг. 237.
Начурити, -рю, -ри́ш, гл. = надзюрити. Дощ не начурив по остреву у сіно. Шух. І. 170.
Озолотити, -ся. Cм. озолочувати, -ся.
Побужати, -жа́ю, -єш, гл. = побуджати. Рано, рано-пораненько уставала, ще й раніше матуся подужала. Чуб. V. 487.
Принадно нар. Заманчиво, привлекательно. Левиц. І. 265.
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать извѣстное время. 2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув. Харьк.
Розгордуватися, -дуюся, -єшся, гл. = розгордіти.
Синити, -ню́, -ниш, гл. Окрашивать въ синюю краску, синить.
Умітний, -а, -е. Умѣющій. Шейк. Левч. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОЛАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.