Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідолака

Бідолака, -ки, об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДОЛАКА"
Деревенька, -ки, ж. Ум. отъ деревня.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Напусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. напустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить много чего.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій. Конст. у.
Сомець, -мця м., мн. сімці. Каждое изъ тѣхъ бревенъ въ стѣнѣ хаты, которыя только однимъ концемъ связываются въ замокъ, а другой упирается въ дверные или оконные косяки. Шух. I. 90.
Співаченько, -ка, м. Ум. отъ співак.
Твердкий, -а, -е. ́ = твердий. Шейк.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Усапатися, -паюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Фараґівча, -чати, с. Топорикъ. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДОЛАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.