Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. У діда із очей аж дві сльози викотились.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є.
Лісови́на, -ни, ж. Лѣсное дерево.
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали.
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. А вовчик сіресенький воли розірвав. Розірвали моє серце на дві половині. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти.
Сірий, -а, -е. 1) Сѣрый. Дівчинонько, сіра утко! Сіра свита.
2) сіре зілля. Раст. Trifolium repens L. Ум. сіренький, сіресенький.
Тепличина, -ни, ж. Теплыя страны, куда улетаютъ птицы, то-же, что и вирій. Cм. теплиця 3. Птиці з тепличини летять. Ум. тепли́чинка.
Увінити, -ню, -ниш, гл. Дать приданое.
