Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Забабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться.
Зговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Разговориться. Зговорились удівці, а сидячи в кабаці: лучча жінка первая, а ніж тая другая.
Кожушище, -ща, с. ув. отъ кожух.
Нетямуха, -хи, об. = нетяма 2.
Перелетіти Cм. перелітати.
Попереступати, -па́ю, -єш, гл. Переступить (во множествѣ).
Розрух, -ху, м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Cм. і.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Черв'як, -ка, м. = червак. Утрапилось черв'яку на віку. посл. ум. черв'ячо́к.
