Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зривати

Зривати, -ва́ю, -єш, сов. в. зірвати, -рву, -веш, гл. 1) Срывать, сорвать. К. Досв. 57. Рудч. Ск. II. 60. Квітку зірвала, за голову клала. Чуб. III. 303. 2)бунт. Поднять бунтъ, возмущеніе. Звели нам під москалів тікати, або звели нам з ляхами великий бунт зривати. Макс. (1849). 76. 3) зірвати бики. Выпречь быковъ изъ ярма. Вх. Зн. 22. 4)спину, мишки. Лѣченіе поясницы посредствомъ оттягиванія руками кожи отъ спины. Миргор. у. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. 5) зірвана дорога. Дорога съ замерзшею на ней грязью, изрѣзанною раньше колесами. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРИВАТИ"
Безлад, -ду, м. = безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью. Желех.
Ля́шити, -шу, -шиш, гл. Полонизировать. Желех.
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Ощепити, -плю́, -пиш, гл.хату. Положить ощепини. Рк. Левиц.
Пабородки, -ків, м. мн. 1) У стариковъ: складки отвисшей кожи подъ подбородкомъ. 2) Монисты у индюка на шеѣ.  
Провезти Cм. провозити.
Ужовий, -а, -е. = вужовий.
Шпіг, -га, м. = шпиг. К. ЧР. 112. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів. Овруч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.