Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зроду

Зроду Cм. зрода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОДУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОДУ"
Виганятися 1, -няюся, -єшся, гл. Набѣгаться. Виганявся за день, аж ніг не чую.
Закріпи́ти, -ся. Cм. закріпляти, -ся.
Заті́рка, -ки, ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. М'яка була затірка, била мене матінка. Лавр. 25. да́ти за́́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! О. 1861. XI. Кух. 20.
Ле́пський, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив я собі недалеко од сього лепського города. Греб. 400.
Мінджува́ти и пр. = менджувати и пр.
Оббірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обібрати, обберу, -ре́ш, гл. 1) Обирать, обобрать. 2) Объѣдать, объѣсть, обгладывать, обглодать. Сидить хлопець коло стола, курча оббірає. Чуб. V. 653. Тоді вовці-сірохманці нахождали і орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, біле тіло коло жовтої кости оббірали. АД. І. 118. 3) Избирать, избрать, выбрать. Собі місця не обібрав. Чуб. V. 1014. Ні читати, ні писати, а хотять за короля обібрати. Ном. № 7908. Обібрали одного з себе і послали до його баби. Мнж. 87. Ой дівчино люба, мила... ти ж то мене обібрала і одного в світі покохала. Грин. III. 161.
Припадатися, -даюся, -єшся, сов. в. припастися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Доставаться, достаться, приходиться, прійтись. Турки село зрабували, громадами людей гнали.... припалася зятю теща. АД. І. 290. Ходім, браттє, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браттє, припадеться. Чуб. V. 984. 2) Случаться, случиться, прійтись. Щось ся псові припало, що бреше. Ном. № 6833.
Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.
Узагалі нар. Вообще.
Щебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати. Шевч. 33. 2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки. МВ. ІІ. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРОДУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.