Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зраджати

Зраджати, -джаю, -єш и зраджувати, -джую, -єш, сов. в. зра́дити, -джу, -диш, гл. МВ. ІІ. 62. Красні лиця часто зраджають. Гол. І. 362. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Мет. 86. Ой Палію, Палію Семене, пи не зрадиш ти мене? Макс. (1834), 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДЖАТИ"
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Клубетувати, -ту́ю, -єш, гл. Спиваться, свертываться (о червѣ). Вх. Лем. 425. Cм. клюбачитися.
Кокотень, -тня, м. = кокот. Мій ти кокотень маленький. Ном. № 9252.
Красувати, -су́ю, -єш, гл. Красоваться, цвѣсти.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Конст. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.
Перепняти, -пну, -неш, гл. = переп'ясти. Кажуть мені річку плисти широкую та глибокую. А ні її переплисти, а ні перепняти. Грип. III. 416.
Плешень, -шня, м. Ломъ для ломки льда. Cм. плішня.
Подружити, -жу, -жиш, гл. Поженить. Уже бідна вдова... синів подружила. КС. 1884. І. 31. Взяли їх поблагословили та й подружили, та таке весілля справили, що увесь мир скликали. Рудч. Ск. II. 114.
Понабігати, -гаємо, -єте, гл. Набѣжать, сбѣжаться (о многихъ). Понабігають з слободи дітвора до діда. Драг. 419.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРАДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.