Калачити, -чу, -чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть.
Копіт, -поту, м.
1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. За коником став копіт.
2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових.
Мета́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Метать, бросать. Камнем на Степана метали. 2) Наливать. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Румса, -си, об. = рюмса.
Спроволока нар. Протяжно. Він говорить спроволока.
Текучка, -ки, ж. Нефть.
Улегці нар. Налегкѣ.
