Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрадливо

Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРАДЛИВО"
А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Бідняк, -ка, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Зашмо́ргуватися, -гуюся, -єшся, сов. в. зашморгну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Затягиваться, затянуться (о петлѣ и пр.).
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі. Мир. ХРВ. 34.
Поприлітати, -та́ємо, -єте, гл. Прилѣтѣть (во множествѣ). Уже ластівочки поприлітали. Харьк.
Робітливий, -а, -е. = робітний 1. Чи хороша, чи вродлива, чи до діла робітлива? Мил. 96.
Цуґлі, -лів, м. мн. = цуґа 1. Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. Чуб. II. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРАДЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.