Бурта, -ти, ж.
1) Груда, куча (продолговатая). Цілі бурти огірків лежять.
2) Насыпь, холмъ, бугоръ. Із трупів бурти насипає. Біжить вона (вода) з крутих бурт у глибокі долини. Очі бігають з ниви на ниву.... з яру на зелені бурти. Розривають бурти снігу та вибірають задубілих (людей).
3) Насыпь, изъ которой добываютъ селитру.
4) Цѣпь косцовъ.
5) = бурса 3.
6) Въ игрѣ въ булку наз. буртою, если кто изъ играющихъ прибьетъ шаръ къ берегу. Я на тебе вже нагнав десять бурт.
Зронити Cм. зроняти.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною.
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2.
Повіншувати, -шу́ю, -єш, гл. Поздравить.
Пообдирати, -ра́ю, -єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Пулюкати, -каю, -єш, гл. Объ индюшкахъ: кричать: пуль, пуль.
Утискач, -ча, м. Притѣснитель, угнетатель.
Шамрити, -рю, -риш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось. до́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ.
