Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Дурним би назвали, од себе прогнали. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали.
Заги́рити, -рю, -риш, гл. Утратить, растратить. Напірне маєток.
Нала́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нала́годитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Приготовляться, приготовиться, собираться, собраться. Налагодилась князівна до кляштору. Серединський налагодився іти до князя. 2) Починяться, починиться, снаряжаться, снарядиться.
Пачоси, -сів, мн.
1) Очески, вычески.
2) Начосы. З рудими начосами на голові.
Позагонити, -ню, -ниш, гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи.
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Розшукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розшукатися, -каюся, -єшся, гл. Разыскиваться, разыскаться.
Сестрики, -ків, мн. Раст. Melampyrum nemorosum L.
Слюсарство, -ва, с.
1) Слесарство.
2) = мосяжництво.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
