Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрожати

Зрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ном. № 2918. Ти учора ізвечора дитя зродила. Грин. III. 273. 2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. О. 1861. X. 89. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Мет. 176. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила. Чуб. III. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОЖАТИ"
Видурити. См. Видурювати
Досмоли́ти Cм. досмолювати.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Журавле́вий, -а, -е. = журавлиний. — горошок. Раст. = журавлиний горох. ЗЮЗО. І. 126.
Копальниця, -ці, ж. Копающая женщина. Лебед. у. и Желех.
Пащикування, -ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Прибірний, -а, -е. Нарядный. На тобі сукні дуже прибірні. Чуб. V. 1127.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ном. № 6346. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРОЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.