Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зрожати

Зрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. зроди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Рожать, родить. Так його мати зродила. Ном. № 2918. Ти учора ізвечора дитя зродила. Грин. III. 273. 2) Родить, уродить. Як будуть сестро... ягоди зрожати. О. 1861. X. 89. Прошу ж тебе, не цвіти красно, прошу ж тебе, не зроди рясно. Мет. 176. Добра нивонька була: сто кіп жита зродила. Чуб. III. 240.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 184.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗРОЖАТИ"
Білогривець, -вця, м. 1) Конь съ бѣлой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
Замі́с, -су, м. Количество взятой муки, глины и т. п. для замѣшиванья. Дає жінці борошно на заміс. Мнж. 132.
Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.  
Копито, -та, с. Копыто. Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? Н. п. Ум. копитце.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Попідгледжувати, -джую, -єш, гл. = попідглядати.
Учасно нар. Своевременно, во время. Пішла вона на храм і прийшла вчасно. Г. Барв. 512.
Чаклування, -ня, с. Колдованіе, колдовство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗРОЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.