Дурні́сінько нар. 1) Совершенно глупо. 2) Совершенно напрасно. Так дурнісінько вилаяла мене. 3) Совершенно даромъ. Утік панич, выкормивши коні дурнісінько. Оце помилилась, не переміряла добре різи та й нажала отій грапині дурнісінько півкопи жита.
Єдама́шковий, -а, -е. = адамашковий. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні.
Завіта́льник, -ка, м. Посѣтитель. Мучать Тетяну завітальники. Хто не зайде, то все одно кажуть, що Василь до иншої ходить.
Загостри́ти, -ся. Cм. заго́стрювати, -ся.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл.
1) Постирать много.
2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище.
Утрачатися, -чаюся, -єшся, сов. в. утратитися, -чуся, -тишся, гл. Издерживаться, издержаться, потратиться; понести убытокъ, Що дав? — Сім кіп! — А за що продав? — За п'ять кіп! — Нащо ж так багато втратився? І навіщо во ни на того коня втрачаються? Приїздіть же, будьте ласкаві, щоб нам не прийшлось даремне втратитись.
Шілцувати, -цую, -єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці.
Штирхайло, -ла, с. Penis.
