Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоряний

Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53). 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Грин. ІІ. 46, 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯНИЙ"
Здува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зду́тися, зду́юся, -єшся, гл. 1) Сдуваться, сдуться. 2) Вздыматься, вздуться.  
Злихословити, -влю, -виш, гл. Выбраниться, сказать дурное слово. Я питаюсь: що тобі треба? А він злихословив мені зразу. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Кам'яниця, -ці, ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. К. ЧР. СЗ. Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. АД. І. 211. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.
Натикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. натикати, -каю, -єш, гл. 1) Натыкать, натыкать. Натикала за намітку земної рути. Чуб. V. 1132. 2) Натыкать, наткнуть на что. Мухариці дрібненької не наток би на удку. Вх. Зн. 40.
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Овеча, -чати, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. І. 207.
Переділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. переділи́ти, -лю́, -лиш, гл. Передѣлять, передѣлить.
Ростич, -чі, ж. = ростіч. Як звалять одного, другого запорожці, так хто оставсь — у ростич. К. ЧР. 358.
Сорочина, -ни, ж. Рубашка. Грин. III. 525. Зося посадила коло себе хлопчика в білій сорочині. Левиц. І. 288.
Чвалати, -ла́ю, -єш, гл. Тащиться, плестись. А вже мені, старенькому, без коня пропадати: не зможу я по степах чвалати. Мет. 444. І тілько що прийшли к воротам і в двір пустилися чвалать. Котл. Ен. III. 60. Москаль знає, куди чвалає, да ще питає. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.