Ковизка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ковиза.
2) Палка съ загнутымъ концемъ, разновидность кийка. От ідуть льодом, а дід ходе з ковизкою... Як учеше (по льоду) ковизкою, так селезень і вкипів. Въ игрѣ въ свинку ею гоняютъ свинку.
Когутій, -я, -є. = когутячий.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця.
Оглашати, -ша́ю, -єш, сов. в. огласи́ти, -шу, -сиш, гл. = оголошувати, оголосити.
1) Кожне стало оглашати звичний подарунок.
2) Огласив я друком не одно вже своє й чуже компонування. К. (Хата, 1).
3) Огласили запорожці Брюховецького гетьманом.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый.
Потрюхикати, -каю, -єш, гл. Потрусить мелкимъ шагомъ? От потрюхикав собі віл помалу.
Пришта, -ти, ж. = причта. Була й нам пришта.
Самотяж нар. = самотужки.
Спочивок, -вку, м. = спочив. Там собі безпечне девятого дня спочивок має.
Чагарняк, -ку, м. = чагарник. Рикання їх в чагарниках чувати.
