Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заставник

Заста́вник, -ка, м. Закладчикъ, залогодатель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСТАВНИК"
Боркання, -ня, с. 1) Подрѣзываніе крыльевъ (у птицъ). 2) Усмиреніе, прибираніе къ рукамъ кого.
Бузімок, -мка, м. = бузівок. Левиц. І. 185.
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
Визівнути, -ну, -неш, гл.духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.
Гиготати, -гочу, -чеш и гиготіти, -гочу, -тиш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес. Харьк.
Лахмотник, -ка, м. Оборванецъ. Харьк.
Насічи, -чу, -че́ш, гл. = насікти. Желех.
Рухавка, -ки, ж. Движеніе, волненіе смута.
Торбоноша, -ші, ж. Носящій торбу.
Упоперек нар. Поперекъ. Було вчити хлопця, як упоперек лавки лежав. Ном. № 6009.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСТАВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.