Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю.
Дво́кроть нар. Двукратно. Двокроть до тебе промовляю.
Дівча́, -ча́ти, с. Молодая дѣвушка; дѣвочка. Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. Ум. Дівча́тко, дівча́тонько, дівча́точко. мн. Дівча́та, дівча́тка, дівча́тонька, дівча́точка. Дѣвушки, дѣвочки. Що по нас, пане, старі баби стануть в полі свистіти; а по тобі, пане, молодиї дівчата зачнуть голосити.Коли родяться більш хлопчаки, ніж дівчатка — війна буде.
Доку́пи нар. Вмѣстѣ.
Дри́мба, -би, ж. 1) Пружинный музыкальный инструментъ изъ желѣза: его во время игры держать въ зубахъ, производя звукъ ударами пальца. 2) Неряха. 3) Женщина легкаго поведенія.
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Роскуматися, -маюся, -єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота.
Татцьо, -ця, м. Ум. отъ татко.
