Віддавання, -ня, с. = віддання. Ум. віддаваннячко. Покинула сина та ще й не женила; покинула дочку на віддаваннячку.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово).
Кухарчук, -ка, м. = кухарча.
Пелюстка, -ки, ж.
1) Капустный листъ. Та й хороша ж цей рік капуста: ач які пелюстки!
2) Кушанье: сваренные капустные листы съ мяснымъ фаршемъ.
3) Въ прическѣ гуцульской дѣвушки: прядь, шестая часть волосъ, идущая на косу.
4) Широкій зубецъ, находящійся съ каждой стороны ряда тонкихъ зубьевъ въ прядильномъ гребнѣ. Ум. пелюсточка.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива.
Удьорити, -рю, -риш, гл. Сильно побѣжать. Вона як гудьорила од нього! Чи вже.... у місто удьорила.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
Чухрання, -ня, с.
1) Обрубываніе вѣтвей съ дерева, обрѣзываніе листьевъ съ вѣтвей (Cм. чухрати 1).
2) Вѣтви, срубленныя съ дерева. Ніякого дерева я в лісі не рубав, тільки взяв чухрання та й віз. Cм. чухра.
Шлия, шлиї, ж. = шлея.
