Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоряти

Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Г. Барв. 103, 237. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. К. Дз. 221. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Грин. III. 61. Cм. зоріти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯТИ"
Береговисько, -ка с. Прибрежье.
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Мора́льний, -а, -е. Нравственный. Не зупиняймося й моральним занепадом наших українців. К. ХП. 133. Од моральної втоми він не зміг стояти. Левиц. Пов. 68.
Недбання, -ня, с. = недбалість.
Побічниця, -ці, ж. 1) Часть стола: горизонтальная планка, соединяющая ножки. Шух. І. 98. 2) Боковая доска колыбели. Шух. І. 98.
Посатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Разъяриться, прійти въ бѣшенство. Дідона гірко заридала, із серця аж волосся рвала... запінилась, посатаніла. Котл. Ен. І. 32.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Хруставець, -вця, м. = мак-самосій. ЕЗ. V. 168.
Шептатися, -пчу́ся, -чешся, гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались. Левиц. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.