Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоряти

Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Г. Барв. 103, 237. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. К. Дз. 221. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Грин. III. 61. Cм. зоріти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОРЯТИ"
Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Голокірка, -ки, ж. Безостая пшеница. Канев. у.
Го́рдий, -а, -е. 1) Гордый, спесивый, надменный. Горда душа в убогім тілі. Ном. Люде горді; горді очі; думи горді; пішов гордою ходою. 2) Величественный. Ой з-за гори, з-за крутої горде військо виступає. Млр. Лит. Сб. 193.
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Печоглад, -да, м. Участникъ печогладин. МУЕ. ІІІ. 104, 105.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Ручник, -ка, м. 1) = рушник. 2) Въ ножной толчеѣ: перекладина за которую работающій держится руками. Шух. І. 161, 162.
Струтити Cм. стручувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.